Балтський район

Район розташований на півночі Одеської області України, у межах Дністровсько-Дніпровської північностепової фізико-географічної провінції[6]. Територія району лежить на південних відрогах Подільської височини, піднятій горбкуватій Балтській алювіально-дельтовій рівнині, на вододілі між басейнів рік Дністер і Південний Буг. Абсолютні висоти коливаються від 100—160 м на південному сході до 270—280 м на північному заході[6]. У районі сильно розвинуті ерозійні процеси, поверхня рівнинна, розчленована глибокими (до 80—100 м) долинами, балками та ярами[6].

Вінницька область (Чечельницький район)	Вінницька область (Бершадський район)	Кіровоградська область (Гайворонський район)
Кодимський район	Балта	Савранський район
Подільський район	Ананьївський район	Любашівський район

Корисні копалини: пісок, глина (2 кар'єри загальною площею 10,4 га, Балтське глинище — 5,9 га та Пужайківське глинище — 4,5 га)[6].

Пересічна температура січня -5 °C, липня +22 °C[6]. Період з температурою понад +10 °C становить 170 днів[6]. Середня норма атмосферних опадів — 445 мм на рік. Максимум припадає на червень-липень; мінімум — на зимовий період[6]. Сніговий покрив нестійкий. Північно-західна частина району лежить у межах недостатньо вологої, теплої, південний-схід — посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони[6].

Гідрографічна мережа району представлена річками басейну Південного Бугу: Кодима, Саражинка, Савранка, Зозулька та ін. Для місцевих потреб споруджено до 80 ставів із загальною площею водної поверхні 825 га[6].

З ґрунтів найбільш поширені чорноземи (91 % від площі району), темно-сірі опідзолені ґрунти, чорноземи опідзолені (центральна та південна смуга)[6].

Територія району лежить на межі лісостепової та степової смуг України; на схилах балок та ярів залишки лучних степів; у балках рідкісні залишки байрачних лісів. Загальна площа природних лісів і штучних лісових насаджень — 23,8 тис. га[6]. Серед деревних порід переважають дуб з домішками клену, граба, ясена, білої акації, терну[7][6].

У багатьох селах району знайдено залишки поселень трипільської культури мідно-кам'яного віку[8].

Балтський район було утворено 1923 року[7]. 30 грудня 1959 Волівська сільська рада Чечельницького району Вінницької області перейшла до складу Балтського району.[9]

05 лютого 1965 Кам'янська сільрада Балтського району передана до складу Любашівського району.[10]

До 12 серпня 2015 року адміністративний поділ району був таким — 42 населених пункти: м. Балта та 24 сільські ради. 12 серпня 2015 року Балтська міська та Бендзарівська, Білинська, Борсуківська, Гольм'янська, Кармалюківська, Козацька, Коритненська, Лісничівська, Миронівська, Обжильська, Оленівська, Пасатська, Пасицелівська, Переймівська, Перелітська, Саражинська сільські ради об'єднались у Балтську міську громаду. Таким чином, до складу району почали входити 1 міська громада та Гербинська, Піщанська, Плосківська, Пужайківська, Сінненська, Новопольська, Шляхівська, Чернеченська сільські ради.

26 жовтня 2015 року у зв'язку з припиненням повноважень рад, що об'єдналися у Балтську міську територіальну громаду, було виключено з облікових даних Балтську міськраду, Бендзарівську, Білинську, Борсуківську, Гольм'янську, Кармалюківську, Козацьку, Коритненську, Лісничівську, Миронівську, Обжильську Оленівську, Пасатську, Пасицелівську, Переймівську, Перелітську, Саражинську сільради Балтського району.

4 лютого 2016 року місто Балта було віднесене до категорії міст обласного підпорядкування, відтак і уся громада відтепер не входить до складу району.

Адміністративно-територіально район поділяється на 8 сільських рад, які об'єднують 14 населені пункти та підпорядковані Балтській районній раді. Адміністративний центр — місто Балта[11].

Новополь, до 2016 року Ухожани

до 2016 року

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Балтського району було створено 48 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 52,12 % (проголосували 17 043 із 32 700 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,17 % (8 039 виборців); Юлія Тимошенко — 20,68 % (3 524 виборців), Сергій Тігіпко — 7,50 % (1 279 виборців), Олег Ляшко — 7,39 % (1 259 виборців), Вадим Рабінович — 4,01 % (683 виборців), Анатолій Гриценко — 3,88 % (662 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,82 %[12].

Чисельність населення району на 1 січня 2008 року становить 45 886 осіб, у тому числі: 19 383 особи міського, 26 503 особи сільського. Станом на 1988 рік, населення району становило 54,2 тис. осіб, з якого міського — 21,4 тис. осіб[6]. 1976 року населення району становило 67,2 тис. осіб[7].

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[13]

У Балтському районі українці становлять абсолютну більшість населення:

• українці — 89,8 %,
• росіяни — 6,7 %,
• молдовани — 2,0 %,
• білоруси — 0,2 %,
• інші національності — 1,1 %.

До 2016 року на території району перебувало 1 місто (Балта) та 42 сільських населених пунктів[6]; після надання районному центру статусу обласного підпорядкування на території району залишилось 14 сел.

За радянських часів в господарстві району провідне місце належало промисловості.

Зайнятість економічно активного населення віком 15-70 років у суспільному господарстві, станом на 1 січня 2008:

• промисловість — 2,8 тис. осіб;
• сільське господарство — 3,6 тис. осіб;
• сфера послуг та інше — 17,78 тис. осіб.

Сільське господарство

Земельні ресурси району

   Рілля (58.5%)

   Зрошування (1.2%)

   Багаторічні насадження і пасовища (7.9%)

   Ліси і чагарники (18.3%)

   Інше (14.7%)

Земельні ресурси району (станом на 1986 рік):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 87,1 тис. га (67 %),
  • орні землі — 76,1 тис. га (58,5 %),
  • зрошувальні землі — 1,5 тис. га (1,2 %),
  • багаторічні насадження — 1,8 тис. га (1,4 %),
  • землі, що постійно використовуються під пасовища й сіножаті — 8,5 тис. га (6,5 %);
• землі, зайняті лісами — 23,834 тис. га (18,3 %);
• інше — 19,11 тис. га (14,7 %)[6].

Присадибні ділянки — 4,4 тис. га, фермерські господарства — 20,8 тис. га.

За радянських часів спеціалізацією рослинницької галузі сільського господарства району було вирощування рослинництво зернових, буряків, соняшнику, садівництво[6]. Тваринницька галузь спеціалізувалась на вирощуванні м'ясо-молочної худоби, було розвинене с, птахівництві[6]. У 1980-х роках на землях району господарювало 18 колгоспів, 2 радгоспи, районне об'єднання «Сільгосптехніка» з 2 відділеннями[7][6].

У районному центрі створено і функціонує Балтський краєзнавчий музей, сільські музеї в селах Саражинка, Кармалюківка, Гольма, Піщана; 31 клубний заклад (за часів УРСР 23 будинки культури та 17 сільських клубів); 40 бібліотек (56 за часів УРСР) із загальним фондом 4,8 млн книжок; за часів УРСР діяло 48 кіноустановок[7]. У районі 17 історичних та архітектурних пам'яток у місті Балта, 9 у селах.

• Ананьївський район
• Кодимський район
• Любашівський район
• Подільський район
• Савранський район

• П. А. Пузирний, В. Ф. Семенов Балтський район // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989. — Т. 1 : А — Ж. — 416 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-005-0.
• Балтський район // Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с. — 15 000 прим.

• Балтський район // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
• Балтська райрада
• Балтський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)