Четверта французька республіка
Четверта республіка у Франції (фр. Quatrième République Française) — період французької історії з 1946 по 1958. Конституція була прийнята 13 жовтня 1946 року обраними у тому ж році Установчими зборами, близька до Конституції Третьої республіки, яка характеризувалася наявністю парламентського ладу, слабкою владою президента республіки.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg.png.webp){kind=small}
.png.webp)
.png.webp)
| Історія Франції Портал Франція | |
 | |
|
Античність Середньовічна Франція Західне Франкське королівство Капетинги (987—1328) Французький абсолютизм (1643—1789) Сучасна Франція | |
Ознаки періоду
Період ознаменований розпадом французької колоніальної імперії, війнами в Індокитаї, потім у Північній Африці. Франція стала однією із засновниць ООН, вступила в НАТО, в європейські структури, що народжувалися на зразок Союзу вугілля і сталі. У внутрішній політиці — період сильної нестабільності після війни, посилення впливу комуністів (початок періоду) і вкрай правих (кінець періоду). Початок економічного зростання ( «Славне тридцятиріччя») супроводжувалося неконтрольованою інфляцією. Часто мінялися так звані «примарні уряди» (зазвичай по 2-3 відставки прем'єр-міністрів на рік).
Криза республіки і реформа де Голля
У 1958 році на хвилі алжирської кризи до влади прийшов Шарль де Голль, який провів на посаді прем'єр-міністра конституційну реформу, згідно з якою встановлювалася президентська республіка. У жовтні 1958 року нова конституція була прийнята на референдумі, і в листопаді діючий президент Коті підписав її. Цим завершилася історія Четвертої республіки і почалася П'ята республіка; в грудні того ж року де Голль був обраний президентом.
Персоналії
Президентами республіки були Венсан Оріоль (1947–1954) і Рене Коті (1954–1959). Інші помітні політичні фігури: прем'єр-міністри Рене Плевен (двічі), Гі Молле (1956–1957); Антуан Піне, Робер Шуман, П'єр Пфлемлен.
Список прем'єр-міністрів
| Прем'єр-міністрів | Прихід до влади | Партія |
|---|---|---|
| Поль Рамадьє | 22 січня 1947 | Section française de l'Internationale ouvrière |
| Робер Шуман | 24 листопада 1947 | Mouvement républicain populaire |
| Андре Марі | 26 липня 1948 | Radicaux |
| Робер Шуман | 5 вересня 1948 | MRP |
| Анрі Кей | 11 вересня 1948 | Radicaux |
| Жорж Бідо | 28 жовтня 1949 | MRP |
| Анрі Кей | 2 липня 1950 | Radicaux |
| Рене Плевен | 12 липня 1950 | Union démocratique et socialiste de la Résistance |
| Анрі Кей | 10 березня 1951 | Radicaux |
| Рене Плевен | 11 серпня 1951 | UDSR |
| Едгар Фор | 20 січня 1952 | Radicaux |
| Антуан Піне | 8 березня 1952 | Centre national des indépendants et paysans |
| Рене Маєр | 8 січня 1953 | Radicaux |
| Жозеф Ланієль | 27 червня 1953 | CNIP |
| П'єр Мендес-Франс | 18 червня 1954 | Radicaux |
| Едгар Фор | 23 лютого 1955 | Radicaux |
| Гі Молле | 31 січня 1956 | SFIO |
| Моріс Бурже-Монурі | 12 червня 1957 | Radicaux |
| Фелікс Гаяр | 6 листопада 1957 | Radicaux |
| П'єр Пфлемлен | 13 травня 1958 | MRP |
| Шарль де Голль | 1 червня 1958 | UNR |
Нотатки
- виключаючи Ельзас-Мозель
Література
- Jean-Jacques Becker: Histoire politique de la France depuis 1945. Cinquième édition mise à jour. Armand Colin, Paris 1996
- Wilfried Loth: Von der IV. zur V. Republik. in Adolf Kimmel & Henrik Uterwedde (Hgg): Länderbericht Frankreich. 2. Aufl. Bundeszentrale für politische Bildung, Bonn 2005
- Ernst Weisenfeld: Frankreichs Geschichte seit dem Krieg. Von de Gaulle bis Mitterrand. 2., überarb. u. erg. Aufl., Beck, München 1982
- Les Constitutions de la France depuis 1789. Présentation par Jacques Godechot; Flammarion, Paris 1995
- David Thomson: Democracy in France. The Third and Fourth Republics. Oxford UP, London 1949, 1952, 1958 Hesperides Press, London 2006 ISBN 1-4067-1918-8 online (частина, з пошуком) Standardwerk online повне видання 1952