Чичеріна Юлія Дмитрівна

Юлія Дмитрівна Чичеріна (нар.. 7 серпня 1978, Свердловськ) — російська рок-співачка, музикант, автор і виконавиця своїх пісень, пособниця терористів. Її творчість належить до хвилі російської музичної культури «Уральський рок», разом з групами «Сансара» та «Смислові галюцинації».

Чичеріна Юлія Дмитрівна
Основна інформація
Дата народження 7 серпня 1978(1978-08-07) (43 роки)
Місце народження Свердловськ, РРФСР, СРСР
Роки активності 1997 — тепер. час
Громадянство СРСР, Росія, Донецька Народна Республіка[1][2][3] і Луганська Народна Республіка[1][2]
Професії співачка, композиторка, поетеса, гітаристка, акторка, письменниця
Жанр Поп-панк, Пост-гранж, Російський рок
Нагороди
чичерина.рус
 Файли у Вікісховищі

За незаконний перетин державного кордону України оголошена в розшук СБУ, занесена до бази «Миротворець». За неперевіреними даними, привозила бойовикам ЛНР військове спорядження (тепловізори)[4].

Біографія

Народилася 7 серпня 1978 року в Свердловську.

У дитинстві захоплювалася малюванням і співами, грала на гітарі та барабанах у різних шкільних групах. Закінчила музичне училище по класу естрадного вокалу. У Юлії є старша сестра Діна[5].

У 1997 році заснувала в Єкатеринбурзі свій музичний колектив під назвою «Чичеріна», до якого окрім неї увійшли музиканти: Азат Мухаметов, Олександр Бурий і Олександр Александров. З цим складом Чичеріна отримала всеросійську популярність з хітом «Ту-лу-ла». Днем народження групи вважається 1 червня 1997 року[6], коли вона вперше виступила в єкатеринбурзькому клубі «J-22». Потім колектив брав участь у декількох музичних фестивалях у Західному Сибіру. Після того, як касету із записами Чичеріної відправили музичному продюсеру «Нашого радіо» Михайла Козирєва, групу запросили на фестиваль мультиформатной вітчизняної музики «Навала».

У 1999 році уклала контракт з російською компанією звукозапису «Real Records» і переїхала до Москви. Тоді ж її продюсером гурту став Вадим Самойлов, лідер групи «Агата Крісті».

У 2000 році вийшов перший альбом групи «Сни». На композиції «Ту-лу-ла» і «Спека» відомим тоді кліпмейкером і початкуючим кінорежисером Тимуром Бекмамбетовим були зняті відеокліпи, які транслювалися на телеканалі «Муз-ТВ». У 2001 році був випущений другий альбом групи «Течение». У цьому ж році Юлія Чичеріна знялася в ролі рабині-гладіаторки Дейдри в історичному бойовику Тимура Бекмамбетова «Гладіатрикс».

У 2001 році взяла гостьову участь у створенні однієї з композицій альбому групи «Бі-2» «Мяу кісс мі», записавши в дуеті з групою пісню «Мій рок-н-рол». 15 листопада 2002 року пісня стала лауреатом премії «Золотий грамофон», а 5 червня 2003 року — лауреатом I щорічної національної телевізійної премії у сфері популярної музики «Муз-ТВ» в номінації «Краща пісня».

У 2004 році у гурті відбулися великі зміни, і від початкового складу залишилася тільки сама Чичеріна. Вона набрала новий склад музикантів і записала третій студійний альбом під назвою «Off/On».

Після цього в житті гурту на декілька років настало деяке затишшя, за час якого Юлія Чичеріна встигла освоїти режисуру і відеозйомку. Свій четвертий альбом «Музичний фільм» 2006 року випуску[7] вона повністю візуалізувала, знявши кліпи на кожну пісню. Оглядач журналу Rolling Stone Борис Барабанов поставив альбому три зірки із 5 і зазначив, що нові пісні «успадкували від попередніх робіт кращі риси», а сам альбом в цілому — «далеко не найганебніше, що проспівано у нас дівчатами під гітари»[8].

На цьому експерименти не закінчилися: вже наступного року побачив світ вийшов диск «Людина-птах». Цю роботу критики назвали одним з найбільш концептуальних музичних творів за останні роки.

У 2010 році пісня «Ту-лу-ла» увійшла в саундтрек фільму Хуліо Медема «Кімната в Римі». До цього моменту складу гурту оновився, колектив випустив декілька синглів, взяв участь у проекті «Нашого радіо» «Сіль», записав триб'ют для Алли Пугачової і презентував відеокліп на пісню «Над Уралом». Цей трек був написаний у співавторстві з групою «Смислові галюцинації» за мотивами автомобільної аварії, в яку Чичеріна потрапила 9 березня 2010 року по дорозі на гастролі в місто Шадринськ[9]. В кінці цього ж року Юлія Чичеріна виступила на сцені з групою «Бі-2», взявши участь у декількох концертах цієї групи з симфонічним оркестром МВС Росії.

У 2010 році виступила в Московському державному театрі естради і відвідала Аргентину, де взяла участь у зйомках екстремальної телепрограми Першого каналу «Жорстокі ігри». У 2011 році вона повернулася до співпраці з групою «Смислові галюцинації», записавши з нею свій новий сингл «Небезпечно». Продюсером диску став Сергій Бобунець, а барабанщик Максим Мітенков (який колись вже писав пісні для групи «Чичеріна», будучи в її складі) виступив співавтором однієї композиції. На два треки з цього синглу — «Осколки» і «Небезпечно» — Чичеріна самостійно зняла кліпи. До цього ж диску музиканти включили пісню «Головна тема», яка прозвучала у фільмі «Викрутаси». У 2012 році Юлія Чичеріна та Сергій Бобунець записали спільний трек «Ні, так».

За мотивами своєї автомобільної подорожі до Тибету, яка відбулася восени 2011 року, співачка зі своїм гуртом створила концептуальну відео-музичну роботу «Казка про мандри та пошуки щастя»[10].

Порушення територіальної цілісності України

2 січня 2015 року дала безкоштовний новорічний концерт у Палаці культури імені Леніна в окупованому Луганську, де виконала як свої старі пісні, так і зовсім нові з її останнього альбому «Казка про мандрівку, пошуку щастя і спасіння світу». За словами співачки, цей альбом буде презентовано в інтернеті тільки навесні 2015 року[11]. Концерт пройшов в рамках благодійної акції, організованої російським міжнародним мотоклубом «Нічні вовки».

Після виступу була оголошена в розшук Службою безпеки України[12][13]. На своєму інтернет-ресурсі 4 січня 2015 співачка опублікувала свою «відповідь СБУ»[14]:

...З глибоким співчуттям я ставлюся до народу, тимчасова влада якого оголошує в розшук за «пару пісень» для своїх же дітей і закриває очі на свої криваві помилки проти свого ж народу, бажаю вам бути більш самокритичними і менш емоційними, адже у ваших руках мільйони людей. Мир всім.[15]

.

8 березня 2015 року знову відвідала Луганськ, де дала святковий благодійний концерт і подарувала ветеринарні медикаменти для Луганського зоопарку[16]. Ще один візит концерт в ЛНР вона дала у вересні з нагоди 220-річчя Луганська. У листопаді Чичеріна і «Нічні вовки» відкрили в Луганську пам'ятник «копійці» ДАІ. У тому ж році отримала медаль ЛНР «За заслуги перед Республікою» другого ступеня «за активну життєву позицію, співпереживання долі ЛНР, високий моральний дух і патріотизм, неоціненний внесок у становлення молодої держави». Також була нагороджена медаллю МВС ЛНР «За сприяння органам внутрішніх справ»[17].

Напередодні 2016 року дала концерт для російських військовослужбовців на військовій базі «Хмеймим» в Сирії. У вересні 2016 року у Чичеріної вийшов новий сингл та кліп «На передовій».

У 2017 році отримала громадянство ЛНР і прописку в Луганську[18].

На початку 2018 року стала довіреною особою Володимира Путіна[19] і закликала підтримати його на президентських виборах[20][21].

ФІФА заборонила виступати на фестивалі уболівальників на чемпіонаті з футболу в Росії. Одна з імовірних причин заборони — репертуар пісень на військову тематику[22]. У відповідь Чичеріна ФІФА назвала «футболобандеровцями».

Особисте життя

У є дочка Майя (1999)[23], батько якої — Олександр Бурий, бас-гітарист і саунд-продюсер першого складу гурту «Чичеріна», колишній бас-гітарист російської рок-групи «Смислові галюцинації»[24][25][26].

одружена з архітектором Сухрабом Раджабовим. Пара живе в підмосковному селі Княгиніне[27][28], в триповерховому будинку-кубі з численними трикутними вікнами, побудованому за проектом Сухраба.

любить подорожувати. Разом зі своїм чоловіком вона побувала в Монголії, США, ряді країн Європи, Африки та Південно-Східної Азії. А в рамках благодійного автопробігу «СНІД-СТОП» співачка об'їздила всю Росію. Восени 2011 року здійснила автомобільну подорож до Тибету.

тримає вдома багатьох домашніх тварин. Займається бджолами.

Творчість

Студійні альбоми
  • 2000 — «Сни»[29]
  • 2001 — «Течение»[30]
  • 2004 — «Off / On»
  • 2006 — «Музичний фільм»
  • 2007 — «Людина-птах»
  • 2015 — «Казка про мандри та пошуку щастя»

Сингли
  • 2000 — «Ту-лу-ла»
  • 2001 — «Дорога»
  • 2009 — «Шила сукню»
  • 2009 — «Christmas»
  • 2011 — «Небезпечно»
  • 2016 — «На передовій»
  • 2017 — «Моя Спарта»

Концертні альбоми
  • 2002 — «Точки» (Live)

Ролі в кіно
  • 2001 — Гладіатрикс — Дейдра, рабиня-гладіаторка
  • 2002 — Льодовиковий період — Анюта, співачка
  • 2004 — Слова і музика —

Вокал в кіно

Участь у телепередачах

Відеоігри
  • 2003 — Project Gotham Racing 2, «Ту-лу-ла», «Спека»

Нагороди
  • 2000 — лауреат премії «Золотий грамофон» — за пісню «Спека»
  • 2002 — лауреат премії «Золотий грамофон» в дуеті з групою «Бі-2» — за пісню «Мій рок-н-рол»
  • 2003 — лауреат премії «Муз-ТВ» в дуеті з групою «Бі-2» в номінації «Краща пісня» — за пісню «Мій рок-н-рол»
  • 2015 — медаль ЛНР «За заслуги перед Республікою» ІІ ступеня «за активну життєву позицію, співпереживання долі ЛНР, високий моральний дух і патріотизм, неоціненний внесок у становлення молодої держави»[32]

Примітки
  1. https://ukraina.ru/interview/20201029/1029425603.html
  2. https://www.gazeta.ru/culture/2020/10/23/a_13330609.shtml
  3. https://www.rbc.ru/rbcfreenews/5f91aaf49a7947dfb87e3447
  4. Чичерина Юлия Дмитриевна / Чичеріна Юлія Дмитрівна / CHicherina YUliya Dmitrievna
  5. Биография Юлии Чичериной. «Вокруг ТВ» // vokrug.tv
  6. Катя Ермолаева. Интервью с Юлей Чичериной: «Счастье — в самых высоких горах». Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. // insidernews.ru (9 апреля 2012 года)
  7. Рецензия в журнале «FUZZ» № 5(152), 2006 год
  8. Борис Барабанов. . — № 23.
  9. Елена Полякова. Чичерина: «Феминизм — это прошлый век». Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine. // music.com.ua (19 июня 2010 года)
  10. Заядлая путешественница Юлия Чичерина. // km.ru (21 ноября 2013 года)
  11. Юлія Чичеріна заспівала для жителів Луганська. Інформаційне агентство Росії «ТАСС» // tass.ru (2 січня 2015 року)(рос.)
  12. Служба безопасности Украины объявила в розыск певицу Юлию Чичерину и актёра Алексея Панина. Информационное агентство России «ТАСС» // itar-tass.com (4 января 2015 года)(рос.)
  13. СБУ объявила в розыск певицу Юлию Чичерину, пишут СМИ. РИА Новости // ria.ru (4 января 2015 года)(рос.)
  14. Чичеріна закликала владу України стати більш самокритичними. «Російська газета» // rg.ru (4 січня 2015 року)(рос.)
  15. Відповідь Юлії Чичериной СБУ. // chicherina.com (4 січня 2015 року)(рос.)
  16. Певица Юлия Чичерина поздравила луганчанок с 8 марта и помогла луганскому зоопарку. Regnum.
  17. Британский журналист Грэм Филлипс получил медаль от МВД ЛНР
  18. Чичерина стала гражданкой ЛНР и прописалась у «Ночных волков» // lenta.ru
  19. «Главнокомандующий хороший, нам нужен такой». Певица Юлия Чичерина на Урале объяснила, почему стала доверенным лицом Путина // nakanune.ru
  20. ВИДЕО. За сильную Россию! // youtube.com
  21. Доверенные лица Владимира Путина позвали избирателей в Лужники // kommersant.ru
  22. ФИФА запретила рок-звезде Чичериной выступать на чемпионате мира. sport24.ru. Процитовано 7 червня 2018.
  23. ВИДЕО. Программа Юлии Меньшовой «Наедине со всеми. Юлия Чичерина». Первый канал (выпуск от 21 апреля 2014 года) // 1tv.ru
  24. Всё о звёздах. Биография Юлии Чичериной. Журнал «7 дней» // 7days.ru
  25. ДЕВОЧКА С БУРЕНКОМ. 3 лютого 2002. Процитовано 7 січня 2015.
  26. Юлия Чичерина: Мой рок-н-ролл. Процитовано 7 січня 2015.
  27. Чичерина Юлия с дочкой Майей, бельгийскими овчарками Рексом и Микки и друзьями празднует свой день рождения в строящемся доме в деревне Княгинино Клинского района Московской о…
  28. http://weburg.net/news/39078
  29. Рецензия в журнале «FUZZ» № 9, 2000 год
  30. Рецензия в журнале «FUZZ» № 11, 2001 год
  31. АУДИО. Саундтрек к фильму «О чём говорят мужчины» (2010 год). «Яндекс. Музыка» // music.yandex.ru
  32. Плотницкий вручил Чичериной и Самойлову медали «За заслуги» перед «ЛНР».

Література
  • Алексеев А. С. Кто есть кто в российской рок-музыке. — М. : АСТ: Астрель: Харвест, 2009. — С. 536—538. — ISBN 978-5-17-048654-0 (АСТ). — ISBN 978-5-271-24160-4 (Астрель). — ISBN 978-985-16-7343-4 (Харвест). (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.