Чоботарська вулиця (Харків)

Ву́лиця Чобота́рська — вулиця у Холодногірському районі Харкова. Починається від вулиці Різдвяної і простягається на захід за вулицю Євгена Котляра. Перетинається з вулицями: Ярославська, Дмитрівська, Маліновського. У кінці Чоботарська вулиця підходить до залізниці, яка веде з північного напрямку до вокзалу Харків-Пасажирський.

Вулиця Чоботарська
Харків
Місцевість Залопань
Район Холодногірський
Загальні відомості
Протяжність 1360 м
Координати початку 49°59′31″ пн. ш. 36°13′21″ сх. д.
Координати кінця 49°59′41″ пн. ш. 36°12′14″ сх. д.
Поштові індекси 61052
Транспорт
Найближчі станції метро Центральний ринок
Автобуси 40е, 61е, 67е, 202е, 278е[1]
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі від № 1 до № 80
Архітектурні пам'ятки будинки №№ 3, 45, 80
Навчальні заклади спеціальна вечірня загальноосвітня школа № 23
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Назва

Своєю назвою вулиця завдячує ремісникам-чоботарям, які селились на ній. У 30-40-х роках XIX століття вулицю називали також Скринницькою, оскільки тут мав велику майстерню купець на прізвище Скринник[2]. Чоботарська вулиця — чи не єдина з історичних харківських вулиць, назва якої жодного разу не змінювалась. У 1804 році у Харкові було складено офіційний список вулиць, у якому зафіксовано цю назву[3].

Історія вулиці

Початок забудови Чоботарської вулиці відносять до кінця XVII — початку XVIII століть. У 40-х роках XVIII ст. вона дійшла до Дмитрівського шляху (нині вулиця Дмитрівська).

У 1837 році на Харків була поширена дія «Положения об устройстве губернских городов»[4]. Був утворений Будівельний комітет і введена посада міського архітектора. Забудову міста почали регламентувати. Так, наприклад, на головних вулицях можна було зводити тільки кам'яні будинки. На Чоботарській по лівому боці вулиці почали ставити будинки з каменю, а з правого боку ще дозволено було будувати дерев'яні, оскільки цей бік вулиці поки що був за міською межею.

У 1883 році частину Чоботарської вулиці забрукували.

У 1930 році була побудована трамвайна лінія, яка з'єднала Південний вокзал, комунальний pинок і Клочківську вулицю. Зараз по Чоботарській вулиці трамвай не ходить.

Будівлі
Вулиця Чоботарська, 3
Вулиця Чоботарська, 80

Будинок № 3 — пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 628. Житловий будинок кінця XIX — початку XX століття, архітектор невідомий.

Будинок № 17 — колишня Чоботарська синагога. Побудована 1912 р. за проєктом архітектора Бориса Гершковича. Після Другої світової війни у будівлі було розташовано ДАІ. Повернена єврейській громаді 2002 р., зараз у будівлі розташована єврейська школа[5].

Будинок № 36 — Палац фізичної культури «Авангард», архітектор Яновицький Г. О. Знесений.

Будинок № 45 — пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 629. Прибутковий будинок Бормана, архітектор О. М. Гінзбург, 1908 рік.

Будинок № 51 — Харківська спеціальна вечірня загальноосвітня школа II-III ступенів №23[6].

Будинок № 80 — пам'ятка архітектури Харкова, охорон № 392. Хлібопекарня, архітектор, імовірно І. І. Загоскін, 1887 рік. Однак, автором цього будинку може бути і В. Г. Кричевський. Будинок проектувався для вдови інженера К. В. Гостиннопольської[7].

За цією адресою до 2013 року було зареєстроване Харківське обласне дочірнє підприємство "Хліб України" (ДАК "Хліб України")[8]. Також тут розташований Харківський елеватор, який довго не використовувався. В 2020 році розпочато демонтаж будівель елеватора[9].

Цікаві факти

Наприкінці 70-х років XIX століття на Чоботарській, 32, жив М. М. Бекетов, професор Харківського університету, видатний фізико-хімік[2].

Примітки
  1. Харьков транспортный. Улица Чеботарская
  2. Н. Т. Дьяченко. Улицы и площади Харькова. Чеботарская улица
  3. Переименования в Харькове: что, где, когда. («Вечерний Харьков», 20-08-2012)
  4. А. Лейбфрейд, В. Реусов, А. Тиц. Харьков: Архитектура, памятники, новостройка. Путеводитель
  5. Чеботарская синагога — Харьков Манящий (ru-RU). Процитовано 4 січня 2021.
  6. Спеціальна вечірня загальноосвітня школа №23
  7. Татьяна Тихомирова. Василий Григорьевич Кричевский. Новое о харьковском периоде жизни и творчества. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.
  8. Харківське обласне дочірнє підприємство державної акціонерної компанії "Хліб України"
  9. Что построят в Харькове на месте заброшенного элеватора. Kharkiv today (рос.). Процитовано 19 жовтня 2020.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.