Харків-Пасажирський

12 лютого 1866 року на прохання графа А. Сіверса (губернатора Харкова) про необхідність будівництва залізниці від Москви до Харкова передано на височайший розгляд царя.

21 жовтня 1866 року — у Харкові офіційно було визначене місце для прокладки майбутньої залізниці.

1 березня 1868 року комерції радник Самуїл Соломонович Поляков отримав від уряду концесію на будівництво Курсько-Харківсько-Азовської залізниці.

5 травня 1868 року — розпочато роботи зі спорудження Курсько-Харківсько-Азовської залізниці.

24 серпня 1868 року була підписана концесія між Російським урядом з одного боку, гофмейстером Абаза і бароном Унгер фон Штернбергом з іншого щодо будівництва залізничної лінії від Харкова до Кременчука.

18 вересня 1868 року — закладено перший камінь у будівлю вокзалу на станції Харків (Харків-Пасажирський).

Перший пасажирський поїзд на Харківський вокзал з Бєлгорода прибув о 11:30 22 травня 1869 року.

7 листопада 1869 року — затверджено Статут суспільства Курсько-Харківсько-Азовської залізниці.

23 грудня 1869 року — відкрито рух на другій лінії Курсько-Харківсько-Азовської залізниці від Харкова до Ростова (довжиною 538 верст).

5 січня 1870 року — відкрито рух поїздів на ділянці Харків — Слов'янськ — Таганрог.

26 листопада 1871 року — затверджено статут Товариства Харківсько-Миколаївської залізниці.

12 червня 1877 року — на станції Харків відбулося освячення першого санітарного поїзда.

29 березня 1881 року — Харківсько-Миколаївська залізниця перейшла в казенне управління зі скасуванням приватного товариства.

1891 року — Управління Харківсько-Миколаївської залізниці переведено з Кременчука до Харкова.

1 лютого 1891 року — Курсько-Харківсько-Азовська залізниця прийнята у провадження скарбниці.

29 квітня 1895 року — Особлива рада за дорученням Міністра шляхів сполучення висловилася за перебудову пасажирської станції Харків.

17 грудня 1895 року — з відкриттям для руху поїздів ділянки Харків — Куп'янськ, відкрилося пряме залізничне сполучення на лінії Харків — Балашов (Південно-Східна залізниця). Місто Харків отримало залізничний вихід до Волги.

20 квітня 1896 року — вокзал станції Харків вперше був електрифікований. Електричні ліхтарі «потужністю» 1000—1200 свічок були встановлені всередині вокзалу, на платформі і на шляху від Усівського моста до Лисогірського.

10 серпня 1900 року — на Харківському вокзалі відкрита камера схову ручного багажу.

10 червня 1901 року — відбулося освячення нового вокзалу станції Харків, побудованого за проєктом архітектора Ю. С. Цауне.

1 січня 1902 року — введено безпересадковий рух пасажирських поїздів між Харковом і Києвом.

18 липня 1906 року — на Харківському вокзалі вперше з'явилися жінки-носії, які справлялися зі своїми обов'язками не гірше за чоловіків.

1 січня 1907 року — Харківсько-Миколаївська та Курсько-Харківсько-Севастопольська магістралі хгідно з рішенням Курсько-Харківської-Севастопольської залізниці були з'єднані в одну мережу під назвою «Казенні Південні залізниці». Вони складали майже половину всієї залізничної мережі на території України. Важливість та завантаженість Харківського залізничного вузла була настільки високою, що 1910 року побудована унікальна трирівнева залізнична розв'язка — єдина в Україні. Вона розташована при в'їзді до Харкова з боку Люботина. Саме тут сходяться всі основні напрямки Харківського залізничного вузла. Перший рівень розташований на землі, другий та третій — мости один над одним. Це дозволило збільшити пропускну здатність вузла. Макет фрагмента цієї розв’язки можна побачити в Музеї історії та залізничної техніки Південної залізниці в Харкові.

1908 року — почалися роботи з проєктування та будівництва Північно-Донецької залізниці (напрямок Льгов — Харків — Лиман — Лиха).

1 лютого 1912 року — при станції Харків-Пасажирський було відкрито телеграфну школу для підготовки залізничних телеграфістів.

1 серпня 1912 року — на станції Харків-Пасажирський введено центральне управління стрілками і сигналами, що об'єднало 71 стрілку і 3 пости.

22 вересня 1912 року — на станції розпочав роботу трансляційний апарат Уітстона.

23 листопада 1912 року — на вокзалі було відкрито критий надземний перехід з розподільним залом над платформами (так званий «конкорс»).

Перший камінь під будівлю вокзалу було закладено 18 вересня 1868 року.

Перший вокзал на території так званої Архиєрейської левади був побудований у 1869 році відомим архітектором Андрієм Тоном. Однак із розвитком залізниць (особливо після відкриття Харківсько-Балашовської залізниці до Балашова у 1895 році), у 1896—1901 роках вокзал був розширений і модернізований (проєкт архітектора Загоскіна С. І., завершено архітектором Ю. С. Цауне разом із Д. Шпілером). Харківський вокзал став одним із найбільших у Російській імперії.

25 жовтня 1952 року підписано акт про приймання в експлуатацію нової будівлі Південного вокзалу станції Харків-Пасажирський. Нинішня, третя за рахунком, будівля вокзалу (пам'ятка архітектури Харкова № 52) в стилі «сталінського ампіру» з елементами класицизму була відкрита для пасажирів 2 листопада 1952 року замість зруйнованої в роки війни. Архітектори — Г. І. Волошинов, Б. С. Мезенцев, О. О. Лимар; інженер С. Філіна. Будівництво тресту «Південтрансбуд» під керівництвом Бондаренка М. Л. Об'єм вокзалу — 80 тис. м³, висота залу — 26 м, висота башт — 42 м, діаметр годинника на Південній башті — 4,25 м.

Під час будівництва сходів будівлі вокзалу з боку Привокзальної площі було використано технологію, за якою 926 кам'яних плит були відшліфовані зовні, а зворотній бік був залишений горбистим і укладений на сипучу суміш цементу та піску (т. зв. «гарцівка») під ухилом в один градус для стоку дощової води.[4]

1950 року були зведені навіси над платформами.

7 липня 1978 року закладено фундамент нового корпусу Південного вокзалу, який примикає до основної будівлі вокзалу, 1952 року побудови, з південного боку. Зараз в ньому знаходяться квиткові каси і камери схову. У 1978—1982 роках будівля розширена на південь (ліворуч від Привокзального майдану) у сучасному стилі за проєктом інституту «Харківдіпротранс» (архітектори Ю. І. Муригін, Л. В. Гурова, Л. П. Інюшкін, С. А. Кухтін, О. М. Жирнов). Також до вокзалу був прибудований 16-поверховий готель «Експрес» на 54 номери.

7 липня 2001 року будівельники завершили роботи з оновлення шостої платформи Південного вокзалу.

2003 року вокзал був косметично відремонтовано до 350-річчя заснування Харкова.

Загальна площа приміщень вокзалу — 32 600 м², платформ та тунелів — 33 100 м².

На початку квітня 2016 року почались роботи з ремонту сходів до центрального входу до будівлі вокзалу з боку Привокзального майдану[5], і протягом квітня відбувались роботи з ремонту фасаду вокзальної будівлі, головних сходів вокзалу, сходів біля готелю «Експрес» та «Експрес-центру», а також водостоків та залізного парапету касової зали, який виконували фахівці будівельно-монтажних експлуатаційних управлінь Південної залізниці з Харкова (станцій Харків-Пасажирський та Основа), Сум і Куп'янська. Під час ремонту головних сходів вокзалу, який був виконаний вперше від часу спорудження нової будівлі вокзалу, було замінено сипучу суміш цементу та піску, на які були укладені кам'яні плити та відновлено їх проєктний ухил в один градус, що було зроблено після ознайомлення із проєктною документацією. Разом з тим задні стінки плит сходів було закріплено бетонним розчином, а шви між ними герметизували спеціальним клеєм для плитки[4]. Також планувалося, що роботи з оновлення вокзальної будівлі надалі будуть зосереджені навколо ремонту внутрішніх приміщень та створенні комфортних умов для людей з обмеженими можливостями[4].

• 
  Перший харківський вокзал. Вигляд з боку платформ
• 
  Другий харківський вокзал
• 
  Мапа Південної залізниці (1943 р.)
• 
  Управління Південної залізниці
• 
  Сучасний Південний вокзал

2018 року вокзал станції Харків-Пасажирський увійшов у топ-10 (3-те місце, після Києва та Львова) найбільш завантажених вокзалів України, який обслужив 5,7 млн пасажирів у далекому сполученні (з них посадка — 2,9 млн пас./висадка — 2,8 млн пас.)[6].

Навесні 2019 року, до 150-річчя Південної залізниці, проводились ремонтні роботи з ремонту фасаду та внутрішніх приміщень будівлі, зокрема, були замінені старі дерев'яні вікна на нові металопластикові, а фахівці з Ромен реконструювали троє старовинних дубових вхідних дверей вокзалу станції, кожні з яких важать майже 1,5 т — оновили декоративні дубові накладки, очистили латунні елементи, пофарбували і полакували[7].

У жовтні 2019 року на вокзалі станції Харків-Пасажирський відкритий зал чекання для військовослужбовців[8].

Вокзал станції Харків-Пасажирський — це великий комплекс споруд, які необхідні для обслуговування пасажирів, надання їм послуг та має спеціальний штат працівників і єдиний економіко-господарський механізм організації виробничої діяльності.

Центральний зал вокзалу — це своєрідний пам'ятник зодчества зі сферичною стелєю в центрі, прикрашеною чотирма картинами, на яких зображені різні історичні події. Вінчає всю цю пишність розкішна люстра вагою понад п'ять тонн. У головному залі вокзалу встановлено єдиний в Україні кольоровий дисплей з оглядом 360°, а також два електронних довідкових інформатора із сенсорними моніторами.

Вокзальний комплекс включає:

• будівлю вокзалу;
• готель «Експрес»;
• квиткові каси;
• котельню, гаражі, багажне відділення;
• торговий комплекс «Залізничник» з магазинами, кафе, барами і кіосками;
• 7 пасажирських платформ та 2 тунелі для виходу пасажирів;
• Привокзальний майдан;
• автопарковку.

• 
• 
  Залізничний вокзал
• 
• 
• 

Загальна площа приміщень вокзалу — 32,6 тис  кв.м, платформ і тунелів — 33,1 тис кв.м. Привокзальна площа займає територію у 6,0 тис кв.м. Уся територія вокзалу складає 4,8 га. Висота будівлі самого вокзалу становить 26 м. Він складається з 7 пасажирських платформ, які з'єднуються двома тунелями та наземним переходом. Саме із станції Харків-Пасажирський в 2001 році вирушив перший в Україні швидкісний потяг «Столичний експрес», сполученням Харків—Київ[9].

21 липня 2006 року на Південному вокзалі в урочистій обстановці відкрито другу чергу приміського терміналу (перехід з Привокзального майдану до Північного терміналу).

По обидва боки центрального залу розташовані Північна і Південна вежі висотою 42 м. Годинник на Південній вежі — найбільший в Харкові.

Пасажири, які прибули до Харкова, з платформ через північний та південний тунелі потрапляють до цокольного поверху вокзалу, звідки є можливість вийти до Привокзального майдану або потрапити в метро на станцію «Південний вокзал».

Проїзні документи на потяги можна придбати в касах з південної сторони вокзалу, в Сервіс-центрі, в касах попереднього продажу (вул. Слов'янська, 6), а також в бюро міжнародних перевезень. Зручно розташовані каси приміського сполучення з північної сторони вокзалу.

На першому поверсі вокзалу цілодобово працює Сервіс-центр, де пасажири мають можливість придбати проїзні документи, отримати довідку, замовити таксі або носія, зробити ксерокопію документів або скористатися комп'ютерними послугами, замовити номер в готелі «Експрес».

• 
  Привокзальний майдан
• 
• 
• 
  Вигляд на поштову будівлю

На другому поверсі Сервіс-центру розташований зал підвищеної комфортності та кафе «Південне».

На додатковому побудованому поверсі — антресоль, розташовані конференц-зал та кафе «Перша столиця»[10].

Для обробки багажу та вантажобагажу в багажному відділенні розташована багажна рампа. Все більш популярною серед власників авто стає послуга з перевезення автомобілів спеціальними вагонами-автомобілевозами Південної залізниці. Вагон-автомобілевоз курсує за визначеними днями у складі поїздів № 17/18 Харків — Ужгород та № 15/16 Харків — Рахів (вагон-автомобілевоз курсує тільки до станції Львів), в літній період вагон-автомобілевоз курсує до Одеси.

З південної та північної сторони будівлі вокзалу побудовані павільйони з квитковими касами і турнікетами для пропуску пасажирів приміського сполучення.

Привокзальний майдан прикрашений фонтанами та газонами, додатковим освітленням, на площі укладена мозаїчна плитка тротуарного покриття.

7 липня 2014 року поблизу Південного вокзалу відкрито Музей історії та залізничної техніки Південної залізниці.

• 
  Вокзал взимку
• 
  Сферична стеля вокзалу
• 
  Стеля центральної зали вокзалу
• 
  Центральна зала вокзалу

На початку лютого 2022 року стало відомо, що «Укрзалізниця» виставить на продаж 16-поверховий готель «Експрес», що розташований поруч з Південним вокзалом. Компанія планує виручити від продажу 25,5 мільйона гривень (початкова вартість). Загальна площа об'єкту —5974 м². Наразі триває підготовка до продажу і сам аукціон ще не оголошений. На сайті Південної залізниці вказано, що категорія готелю — одна зірка, в якому є 91 номер на 161 місце. Постояльцям пропонують номери люкс, напівлюкс, одномісні, двомісні, тримісні та багатомісні. У номерах є ліжка, шафи, тумби, телевізори, кондиціонери, холодильники та телефони. Вартість проживання — від 137 до 798 гривень на добу[11].

Поїзди далекого сполучення:

На станції Харків-Пасажирський зупиняються всі транзитні поїзди, для більшості з яких станція є кінцевою.

Основні напрямки відправлення поїздів:

• київський — через Полтаву, Миргород, Гребінку до Києва і далі до міст Західної України (Львів, Івано-Франківськ, Мукачево, Ужгород, з 10 грудня 2017 року — до Рахова);
• сумський — через Суми, Ворожбу, Конотоп, Київ і далі до Ужгорода;
• південний — через Кременчук до Одеси, Миколаєва, Херсона; через Лозову до Дніпра, Запоріжжя, Кривого Рогу, Новоолексіївки; Генічеська та Бердянська (у літній період);
• волинський: з 10 грудня 2017 року призначений поїзд Харків — Ковель через Кобеляки, Кременчук, Павлиш, Знам'янку-Пасажирську, Білу Церкву, Козятин I, Рівне;
• донбаський — до Бахмута, Костянтинівки, Лисичанська;
• у міждержавному сполученні — до Москви, Баку, Мінська.

З 21 квітня 2018 року для зручності пасажирів та для задоволення потреб у міжнародних залізничних перевезеннях маршрут руху поїзда № 369/370 Баку — Харків формуванням ЗАТ «Азербайджанська залізниця» подовжено до Києва[12].

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 року № 1056 з 1 березня 2020 року громадяни України перетинати державний кордон України з Росією можуть тільки на підставі закордонного паспорту[13].

Поїзди приміського сполучення:

Перший електропоїзд на дільниці Харків — Лозова пройшов в ніч з 30 на 31 жовтня 1958 року.

Дільниця Харків — Лозова обслуговується виключно приміськими електропоїздами ЕР2, ЕР2Р, ЕР2Т моторвагонного депо «Харків».

Дільницю Харків — Козача Лопань обслуговують електропоїзди ЕР2, ЕР2Р, ЕР2Т, крім цього, до 2014 року на дільниці Харків — Бєлгород курсували електропоїзди ЕР2, ЕД4, ЕД4М депо Бєлгород. З 13 лютого 2015 року, через припинення російською стороною в односторонньому порядку дії договору про спільну організацію руху поїздів на прикордонних залізничних дільницях з Російською Федерацією та в зв'язку з низьким пасажиропотоком «Укрзалізницею» було скасовано єдиний залишившився тоді електропоїзд № 816/815 Харків — Бєлгород[14].

Дільниці Харків — Нова Баварія, Харків — Шпаківка обслуговуються виключно електропоїздами ЕР2 депо Люботин.

Дільниця Харків — Основа обслуговується обома депо.

У парному напрямку приміські потяги прямують до станцій Дергачі, Козача Лопань, у непарному — до станцій Мерефа, Зміїв, Бірки, Лихачове, Біляївка, Лозова, Власівка, Красноград, Савинці, Ізюм, Есхар, Коробочкине, Люботин, Люботин-Західний, Огульці, Полтава-Південна, Мерчик, Тростянець-Смородине, Золочів, Одноробівка (рух до станції Хотмижськ скасований з 5 лютого 2015 року[15][16]).

• 
  Вигляд з вулиці Полтавський Шлях
• 
  Посадка пасажирів до поїзду HRCS2 «Інтерсіті+» з 1-ї колії
• 
  Поїзд HRCS2 на станції Харків-Пасажирський
• 
  Фірмовий пасажирський поїзд «Оберіг»
• 
  Колишній нічний швидкий поїзд «Микола Конарєв»

18 лютого 2022 року «Укрзалізниця» презентувала створення кластера приміських сполучень із центром у Харкові. У рамках презентації в перший рейс вирушив інклюзивний електропоїзд сполученням Харків — Бахмут — Харків. Створення кластера приміських сполучень на сході України, зокрема запуск оновленого електропоїзда за маршрутом Харків — Бахмут, — це черговий важливий крок до покращення залізничного сполучення в цьому регіоні[17].

В рамках кластера також курсують регіональні електропоїзди за маршрутами:

• Костянтинівка — Харків;
• Харків — Краматорськ;
• Харків — Слов'янськ.

З 3 лютого 2020 року «Укрзалізницею» запроваджена у пілотному режимі нова послуга для пасажирів — доставка ручної поклажі до/з потяга на станції Харків-Пасажирський. Зокрема, пасажирам пропонується доставка ручної поклажі з вокзалу до вокзалу або адресна — від дверей до дверей. Замовлення адресної доставки передбачає, що кур'єр сам забере поклажу та доставить за кінцевою адресою. Послуга надається за бажанням пасажира, який має проїзний документ і здійснює поїздку від станції початкового відправлення до кінцевої станції прибуття потяга. До перевезення приймається ручна поклажа пасажира вагою до 36 кг включно[18].

Станція Харків-Пасажирський — позакласна. Вона має декілька парків, на її території розташований пасажирський зупинний пункт Новоселівка. Низькими проміжними платформами обладнані колії (попарно): 1ПА і 2ПА, 2П і 3П, 5П і 6П, 7П і 8П, 9П і 10П, 12П і 13П (вихід через підземний перехід). Колія 1П обладнана високою бічною платформою (вихід через турнікети у приміських касах, а також з центрального залу). Колії 1БТ і 2БТ обладнані низькими бічними платформами. Вони розташовані у «Північному терміналі» і використовуються для прийому і відправлення електропоїздів Бєлгородського напрямку.

1896 року був відзнятий документальний фільм рос. «Вид харьковского вокзала в момент отхода поезда с находящимся на платформе начальством».

• 
  Квіткові клумби
• 
  Південний вокзал
• 
  Вечірній вокзал
• 
  Новорічний інтер'єр вокзалу

• Інформація про станцію Харків-Пасажирський на сайті railwayz.info(рос.)
• Офіційний сайт регіональної філії «Південна залізниця»
• Інтерактивний розклад приміських електропоїздів по станції Харків-Пасажирський
• Розклад руху пасажирських потягів далекого сполучення по станції Харків-Пасажирський