Вулиця Дмитрівська (Харків)

Ву́лиця Дми́трівська — вулиця у Новобаварському та Холодногірському районах Харкова. Починається від Чоботарської вулиці і простягається на південь до річки Лопань. Перетинається з вулицями: Коцарська, Благовіщенська, Полтавський Шлях, Мала Гончарівська, Конторська.

Дмитрівська
Харків
Будинок №19
Будинок №19
Місцевість Залопань
Район Холодногірський, Новобаварський
Колишні назви
Дмитрівська (до 20.09.1936), вулиця Георгія Димитрова (до 31.12.1953)
Загальні відомості
Протяжність 950 м
Координати початку 49°59′32″ пн. ш. 36°12′55″ сх. д.
Координати кінця 49°59′03″ пн. ш. 36°13′03″ сх. д.
Поштові індекси 61052
Транспорт
Найближчі станції метро Центральний ринок
Автобуси 67е
Рух однобічний між вулицями Полтавський шлях і Чоботарська
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі від № 2 до № 31/35
Архітектурні пам'ятки буд. № 14, 19/2, 26, 29
Навчальні заклади ХЕмТТБ
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 Вулиця Дмитрівська у Вікісховищі

Назва та історія вулиці

Дмитрівська вулиця, можливо, є однією з найстаріших вулиць Харкова. Деякі джерела відносять її виникнення до кінця XVII — початку XVIII століття[1]. Названа на честь розташованої неподалік Свято-Димитрієвської церкви. В 1936 році отримала ім'я болгарського комуніста Георгія Димитрова[2]. В 1953 році вулиці повернули історичну назву «Дмитрівська»[3].

В наш час вулиця Дмитрівська впирається в річку Лопань та є тупиковою, але раніше (приблизно з 1863 року) через річку Лопань існував Дмитрівський міст, що з'єднував Дмитрівську вулицю та Мороховецьку набережну (східну частину сучасної Нетеченської набережної) на лівому березі річки[4]. Цей міст існував до 1963 року, доки не побудували новий (Гончарівський) міст нижче за течією, а Дмитрівський міст було розібрано.

Будинки

Будинок № 14 — пам'ятка архітектури національного значення , садибний будинок, архітектор імов. П. А. Ярославський. Кінець XVIII — початок XIX ст. Нині тут розташоване Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи.

Будинок № 19/2 — пам'ятка архітектури, прибутковий будинок, архітектор Б. М. Корнієнко, 1903 рік.

Будинок № 20 — колишній будинок дворянки Віри Сбітневої. Архітектор Б. С. Покровський, 1880-ті роки[5].

Будинок № 26 — пам'ятка архітектури, житловий будинок, архітектор Ф. А. Кондратьєв, 1904 рік. Нині Харківський електромеханічний технікум транспортного будівництва.

Будинок № 29 — пам'ятка архітектури, житловий будинок, архітектор невідомий, початок XX ст.

  • Брама садиби по вул. Дмитрiвській, 14
  • Садибний будинок по вул. Дмитрiвській, 14
  • Житловий будинок по вул. Дмитрiвській, 19/2
  • Житловий будинок (зараз ХЕмТТБ) по вул. Дмитрiвській, 26
  • Житловий будинок по вул. Дмитрiвській, 29

Джерела

Примітки
  1. Харьков: Архитектура, памятники, новостройка. Путеводитель. А. Лейбфрейд, В. Реусов, А. Тиц
  2. Улицы и площади Харькова. Историко-информационный справочник. Дмитриевская
  3. Харьков транспортный. Улица Дмитриевская
  4. На мапі Харкова 1914 року, розташування Мороховецької набережної декілька відрізняється від сучасної. Східна частина Мороховецької набережної (на схід від Гончарівського моста) стала західною частиною Нетеченської набережної, яка в наш час розташована між Нетеченським та Гончарівським мостами
  5. Андрій Парамонов (30 липня 2021). Прогулянки по Харкову з Андрієм Парамоновим. Будинок дворянки Віри Сбітневої на Дмитрівській вулиці. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.