Чортория (Іллінецький район)

Чортори́я село в Україні, у Гайсинському районі Вінницької області, у складі Дашівської селищної громади. Розташоване на лівому березі річки Сорока (притока Собу) за 35 км на південний схід від міста Іллінці. Населення — 596 осіб.

село Чортория
Країна  Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Іллінецький район
Рада Городоцька сільська рада
Основні дані
Засноване 1770
Перша згадка 1770 (252 роки)[1]
Населення 596
Площа 2,32 км²
Густота населення 256,9 осіб/км²
Поштовий індекс 22754
Телефонний код +380 4345
Географічні дані
Географічні координати 48°57′08″ пн. ш. 29°34′21″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
205 м
Місцева влада
Адреса ради 22753, Вінницька обл., Іллінецький р-н, с. Городок, вул. Шкільна, 1
Карта
Чортория
Чортория
Мапа

 Чортория у Вікісховищі

Історія

  В перше населений пункт згадується в Актах королівського трибуналу 1606 р. під назвою Сокира або Дошка. Як і сусідні села, вона з початку XVII ст.. належало родині Сенявських. Тільки з переходом села до родини Чарторийських у XVIII ст. воно стало називатися Чартория. До 1830 р. Чортория належала до Гранівського ключа, яким володів князь Адам Єже Чарторийський (1770—1861). Рід Чарторийський походить з литовсько-білоруських князів, але вони приписували собі знатний рід засновника Литовської держави Гедиміна. Володар села Чорториї був російським і польським державним діячем, близьким другом російського імператора Олександра І, особливо під час війни 1812 р. з Наполеоном Бонапардом.  З 1815 р. князь А. Чарторийський — сенатор королівства польського, хоча надіявся стати віце-королем польським. Цар же на цю посаду призначив «убогого розумом» генерала Зайончека, чим дуже образив князя. У своїх мемуарах Адам Чарторийський писав: «… наміри царя Олександра I до Польщі значно перемінились…» При зустрічі Адаму Чарторийському дали зрозуміти, що Польща повинна стати російською, або зникнути.

Під час польського повстання в 1830—1831 рр. (в Росії вже царював Микола І) князь Адам Чарторийський брав участь у повстанні і був керівником національно польського уряду. Після поразки повстання князь емігрував до Франції, його село Чартория за учать власника у бунті було спалено, а жителів переселено у військові поселення Слободище. Жителів які раніше сповідували унітарство, приєднали до православ'я. Церкву в ім'я Великомученика Дмитрія, побудовано князем А. Чарторийським в 1826 р., розібрали і з її матеріалів побудували Свято-Троїцький храм у Слободищі.

В XIX—XX століттях село пережило безліч змін в територіальному устрої. В роки радянської влади село втратило першу джерельну назву Чартория на Чорторию.

Не обминула біда Чорторию і в лихоліття Голодомору 1932—1933 рр. (встановлено імена 81 жертви) та війни 1941—1945 рр. — загинуло 100 її мешканців. Назавжди залишиться чорним листопадовий день 1943 р., коли фашистський каральний загін охопив село вогняним кільцем. Того жахливого дня за дії радянських партизанів проти окупантів були страчені як заручники 40 жителів Чорториї та 6 Слободища. Одночасно спалено вщерть чотири вулиці Чортория.

Село Чортория до 1959 р. входило до Слободищенської сільської ради, а з 20 жовтня 1959 р. почало підпорядковуватись Городоцькій сільській раді.

Галерея

Відомі люди

В селі народився Гелета Василь Архипович — Герой Радянського Союзу, льотчик-бомбардувальник.

Примітки

Джерела

Література

  • Городо́к // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.264 (Чортория)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.