Чумак Іван Володимирович
Іва́н Володи́мирович Чума́к (нар. 8 грудня 1937, с. Старе, Бориспільський район, Київська область) — український журналіст, редактор, письменник. Заслужений журналіст України.
| Іван Володимирович Чумак | |
|---|---|
 | |
| Народився | 8 грудня 1937 (84 роки) |
| Громадянство |
 СРСР→ Україна |
| Національність | українець |
| Місце проживання | м. Київ |
| Діяльність | журналіст, редактор, письменник |
| Alma mater | Літературний інститут імені Горького |
| Нагороди |
 Орден «За заслуги» ІІІ ступеня  Заслужений журналіст України |
Член Національної спілки журналістів України і Національної спілки письменників України (1982).
Життєпис
Чумак Іван Володимирович, поет, прозаїк, публіцист, народився 8 грудня 1937 року в селі Старому Бориспільського району Київської області. Батько Володимир Трохимович, робітник цукрового заводу, у 27-річному віці загинув як солдат під час оборони Києва від німців улітку 1941 року. Мати Христина Терентіївна, колгоспниця, вдовину долю зносила до кінця своїх днів, померши у віці 92 років. Вищу освіту Іван Чумак здобув у московському літературному інституті, який закінчив 1965 року. Вся його трудова діяльність пов'язана з пресою, зокрема він 16 років очолював редакцію газети «Київська правда».
Дружина до пенсії працювала в цивільній авіації: начальник фінансового управління державного департаменту авіаційного транспорту України. Подружжя виростило і виховало двох синів: Радислава — журналіста і Володимира — підприємця. Має чотирьох онуків — Івана, Романа, Фелікса та Остапа.
Творчість
Іван Чумак автор збірок поезії: «Пшеничний місяць» (1964), «Материнство землі» (1980), «Серед білого світу» (1985), «А що таке любов?» (1997), «Калинова мелодія» (2002), «При калиновому світлі» (2003), «Вогонь у хатньому вікні» (2005), «Свято любові» (2006), «Над моїм Борисполем» (2018); книжок прози: «У людей питайтеся» (1991), «Танцювали вдови польку» (2006), «Ідеш, ідеш — оглянешся…» (2012), «На відстані пам'яті» (2007, 2013), «Історія самобутності, або народ — безсмертний» (2016), «Українська душа» (2018), «Якщо я є, то хто я?» (2019); прозових творів для юнацтва та дітей: «Слід золотого обозу» (1981), «Літак, індик та черепаха» (1987), «Шовковиця» (2007), «Красоля» (2008), «Врятований горобчик» (2010), «Житейські пригоди та химери-нагоди Степанка і Стасика» (книга перша — 2013, книга друга— 2014), «Юний сміливець і грізний дракон» (2015), «Лицарський вчинок» (2016). На слова Івана Чумака композитор Олександр Білаш створив 14 пісень і романсів.
Нагороди
- Орден «За заслуги» 3-го ступеня
- Почесне звання Заслужений журналіст України
Твори відзначено літературними преміями імені І. Нечуя-Левицького, міжнародною літературною премією імені Г. Сковороди, імені Ю. Яновського, «Благовіст».
Джерела
- Іван Чумак: [біогр. довід.] // Сучасні письменники України. Біобібліографічний довідник / Національна спілка письменників України; упоряд. А. І. Гай; ред. О. Курило. — Уточнений і доп. — Біла Церква: Київське обласне творче об'єднання «Культура»: Буква, 2012. — 568 с. — С. 493. ISBN 978-966-2927-05-6