Чурсін Юрій Анатолійович
Ю́рій Анато́лійович Чу́рсін[1][2] (11 березня 1980, Приозерск, СРСР) — російський актор театру і кіно, лауреат молодіжної премії «Тріумф» (2005).
Юрій Чурсін | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Ім'я при народженні | рос. Ю́рий Анато́льевич Чурси́н | |||
Народився |
11 березня 1980 (41 рік) Приозерск, СРСР | |||
Громадянство | Росія | |||
Діяльність | актор | |||
Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна (2001) | |||
Роки діяльності | 1999 — наш час | |||
IMDb | ID 2067903 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Юрій Чурсін у Вікісховищі |
Біографія
Народився 11 березня 1980 року в місті Приозерськ Джезказганської області (з 1997 року — Карагандинська область) Казахської РСР, в сім'ї військовослужбовця.
У 1997 році закінчив ліцей № 17 міста Хімки Московської області.
Нагороди та номінації
- 2005 — лауреат молодіжної премії «Тріумф» у категорії «Актор».
- 2005 — лауреат Театральної премії МК у категорії «Найкраща чоловіча роль» (за роль Буланова у п'єсі «Ліс»).
- 2005 — лауреат фестивалю «Віват, кіно Росії!» у категорії «Найкраща чоловіча роль у серіалах» (за телесеріал «Хіромант»).
- 2007 — номінант на премію «Ніка» у категорії «Відкриття року» (за фільм «Зображуючи жертву»).
- 2007 — номінант на інтернет-премію «Жорж» у категорії «Найкращий російський актор».
- 2007 — лауреат театральної премії «Чайка» у категорії «Синхронее плавання» (разом з партнерами за спектаклем «Людина-подушка»).
- 2009 — номінант на премію «Зірка театрала» у категорії «За найкращий ансамбль» (разом з Андрієм Фоміним, Сергієм Сосновським, Євгеном Міллером та Яною Сексте за роботу у спектаклі «Старший син» за п'єсою Олександра Вампілова).
- 2012 — номінант на премію «Золотий орел» у категорії «Найкращий актор на ТБ» (за телесеріал «Втеча»)[3].
Творчий доробок
Театр імені Вахтангова
- «Ніч ігуани» Теннессі Вільямса — Панчо
- «Казка» — Молодий чоловік Берлін
- «Король-олень» Карло Ґоцці. Режисер: Григорій Дитятковський — Леандро
- «За двома зайцями» Михайла Старицького. Режисер: Олександр Горбань — Будочник
- «Калігула». Режисер: Павло Сафронов — Сциліон
- «Лір» Шекспіра. Режисер: Володимир Мірзоєв — Едгар, син графа Глостера
- «Отелло» Шекспіра. Режисер: Євгеній Марчеллі — Родріго, венеціанський дворянин
- «Принцеса Турандот». Постановка Євгена Вахтангова, відновив Рубен Симонов — слуга просценіума
- «Ревізор» Миколи Гоголя. Режисер: Рімас Тумінас — Амос Федорович Ляпкін-Тяпкін, суддя
- «Фредерік, або Бульвар злочинів» Режисер: Н. Пінігин — Парізо, актор
- «Царське полювання». Режисер: В. Іванов — Боніперті, секретар Єлизавети
Московський драматичний театр імені О. С. Пушкіна
- «Відверті полароїдні знімки» Марка Равенгілла — Віктор
Московський театр-студія Олега Табакова
- «Ідіот» Федора Достоєвського — Ганя
- «Старший син» Олександра Вампілова. Режисер: Костянтин Богомолов — Бусигін
Московський Художній театр імені А. П. Чехова
- «Ліс» Олександра Островського. Режисер: Кирило Серебренніков — Буланов
- «Пани Головльови» Михайла Салтикова-Щедріна. Режисер: Кирило Серебренніков — Петенька
- «Чайка» Антона Чехова. Режисер: Олег Єфремов — Трепльов (введення)
- «Примадонни» Кена Людвіга. Режисер: Євген Писарєв — Лео
- «Людина-подушка» Мартіна Макдонаха. Режисер: Кирило Серебренніков — Аріел
- «Піквікський клуб» Чарлза Діккенса. Режисер: Євген Писарєв — Джингль
Фільмографія
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1999 | с | Прості істини | Простые истины | Андрій Полонський |
2000 | с | Невдача Пуаро | Неудача Пуаро | Реймонд |
2002 | с | Троє проти всіх | Трое против всех | Юра |
2003 | с | Троє проти всіх 2 | Трое против всех 2 | Юра |
2005 | с | Клоунів не вбивають | Клоунов не убивают | Артем |
2005 | с | Хіромант | Хиромант | Сергій Рябінін |
2006 | с | Білет в гарем | Билет в гарем | Олексій Вікентьєв |
2006 | ф | Гра в шиндай | Игра в шиндай | Нік |
2006 | ф | З полум'я і світла | Из пламя и света | Михайло Лермонтов |
2006 | ф | Зображуючи жертву | Изображая жертву | Валя |
2007 | ф | Запах життя | Запах жизни | Олександр |
2007 | ф | Контракт на кохання | Контракт на любовь | Молодий режисер |
2007 | с | Приватне замовлення | Частный заказ | Сергій Залісський |
2007 | ф | Третій зайвий | Третий лишний | Сергій |
2008 | ф | Контракт на любов | Контракт на любовь | молодий режисер |
2008 | с | Хіромант. Лінія доль | Хиромант. Линия судеб | Сергій Рябінін |
2009 | ф | Коротке замикання | Короткое замыкание | Хлопець у костюмі креветки |
2010 | ф | Глухар в кіно | Глухарь в кино | «Щука» |
2010 | с | Хімік | Химик | «Хімік», Дмитро Горюнов |
2010 | с | Втеча | Побег | Олексій Чернов («Мальок») |
2011 | ф | Суперменеджер, або Мотика долі | Суперменеджер, или Мотыга судьбы | Єгор Ромашов |
2011 | с | Втеча. Новий сезон | Побег. Новый сезон | Олексій Чернов («Мальок») |
2011 | с | Кремінь | Кремень | Лис |
2012 | док | Вітчизняна. Велика | Отечественная. Великая | Наполеон |
2012 | ф | Бригада: Спадкоємець | Бригада: Наследник | Бессо |
2012 | с | Мосгаз | Мосгаз | Стас Шелест |
2013 | с | Сутичка | Схватка | Євген |
2013 | с | Три мушкетери | Три мушкетёра | Атос |
2016 | ф | Мафія: Гра на виживання | Мафия: Игра на выживание | Констянтин |
Примітки
- Наголос у прізвищі за словами самого актора ставиться на перший склад, попри те, що досить часто вимовляють з наголосом на другий.
- Юрій Чурсін любить руки (рос.). «Алтайская правда». Процитовано 17 грудня 2012.[недоступне посилання з серпня 2019]
- Кінопремія Золотий Орел-2012 (рос.). «Новости кино». Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 17 грудня 2012.
Посилання
- Юрій Чурсін. Профіль та біографія актора (рос.). RUSactors.ru. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 17 грудня 2012.
- Юрій Чурсін. Біографія актора (рос.). «Кино-Театр». Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 17 грудня 2012.
- Юрій Чурсін. Профіль актора (рос.). «Кинопоиск». Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 17 грудня 2012.
- Юрій Чурсін. Біографія актора (рос.). «Киноафиша». Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 17 грудня 2012.
- Юрій Чурсін. Все про зірку (рос.). «Киномания». Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 17 грудня 2012.
- Юрій Чурсін досяг усього в пам'ять про маму (рос.). «Бердянський міжнародний кінофестиваль». Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 17 грудня 2012.
- Фан-сайт, присвячений Юрію Чурсіну (рос.). Фан-сайт. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 17 грудня 2012.
- Інтерв'ю
- Юрій Чурсін: Говорити про особисте життя - вульгарно (рос.). «Наш Фильм». 2007. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 17 грудня 2012.
- Юрій Чурсін: Намагаюся позбуватися звичок та рис характеру (рос.). «Труд». 15 травня 2008. Архів оригіналу за 25-08-2013. Процитовано 17 грудня 2012.
- Юрій Чурсін: Не люблю, коли бирку на лоб вішають (рос.). «TimeOut Москва». вересень 2010. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 17 грудня 2012.
- Нинішній час. Інтерв'ю з Юрієм Чурсіним (відео) (рос.). «Муви». 2011. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 17 грудня 2012.
- Юрій Чурсін: Краса — орієнтир, від якого я будую все інше (рос.). МХАТ ім. Чехова. травень 2012. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 17 грудня 2012.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.