Шадим

Село Шадим розташоване на південному заході Мордовії в басейні річки Мокша.

Названо походить від річки Шадим. В середині XIX століття на цій річці було декілька населених пункти з гідронімічною назвою: Шадим, Шадимський Майдан і Шадим-Рискіно.

Перші згадки про село були знайдені в архівах міста Пензи в 1636 році. В «Списку населених місць Пензенської губернії» (1869) Шадим — казенне село з 119 дворами Інсарского повіту. Першими жителями в Інсарських місцях були мордва, потім — татари, а в першій чверті XVII століття з'явилися і росіяни, вихідці з меж Московської держави, яких вабили природні багатства. У старовинних документах згадуються мордовські селища Челмодеєво, Шадим, Верхіси, про які йдеться, що вони перебували на степовій, тобто протилежної від межі, стороні. Це значить, що з'явилися вони раніше Інсара. 6 вересня 1768 року Шадим відвідав академік Петер-Симон Паллас, який зробив докладний етнографічний опис життя цього населеного пункту[2].

До утворення Мордовської Автономної Республіки село Мордовский Шадим входило до складу Наровчатського повіту Пензенської губернії. Корінні жителі села — мокшани з населенням понад 1000 осіб. Давнє поселення жителів села Шадим знаходилося за 1,5 км від сучасного села на лівому березі річки Шадимка і датується приблизно 6 — 9 століттями. Тут були знайдені сліди господарської діяльності давніх мешканців. Це залишки споруд, безліч берестяних грамот, вироби з кісток тварин. Виготовлені з кісток інструменти вказують на те, що жителі займалися тваринництвом. Мешканці села мали економічні і торговельні зв'язки з сусідами, так як були знайдені скляні намиста, які місцеві жителі не виготовляли.

Сучасний Шадим почав забудовуватися навколо джерел. Основним заняттям мешканців було землеробство. У 1893 році в селі була зведена дерев'яна церква, яка діяла до 1952 року, потім була перетворена в семирічну школу. В післявоєнні роки економіка господарства відновлювалося повільно. В 70-ті роки в селі розпочалося будівництво тваринницьких ферм, а в 1993 році був утворений радгосп «Шадимський».

Населення — 364 особи (2010; 361 у 2002[3]).

Національний склад станом на 2002 рік:

• мордва — 96 %

В сучасному селі знаходиться:

• ФАП;
• початкова школа;
• пошта;
• бібліотека;
• Будинок культури;
• 2 крамниці;
• пам'ятник загиблим в роки Німецько-радянської війни.
• Храм святого Василя Великого.

У селі знаходиться церква святого Василя Великого[4].

• Аркуш карти N-38-77 Инсар. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1998 р. Видання 2000 р. (рос.)
• Ковшов В. Н., Шаронова А. Н. Шадим // Мордовія: Енциклопедія. Саранськ, 2003. А. Г. Сохряков.(рос.)

• На Вікімапії
• Світлини села Казенний Майдан(рос.)
• Історична довідка(рос.)