Шандрук-Шандрушкевич Олександр Феофанович
Олександр Феофанович Шандрушкевич (30 серпня 1895 — 29 травня 1968) — офіцер РІА (1916), згодом — підполковник армії УНР (1920) та УНА (1945).
Олександр Феофанович Шандрушкевич | |
---|---|
Підполковник | |
Загальна інформація | |
Народження |
30 серпня 1895 с. Борсуки, Кременецький повіт, Волинська губернія, Російська імперія |
Смерть |
29 травня 1968 (72 роки) м. Трентон, США |
Військова служба | |
Роки служби | 1918–1945 |
Приналежність | УНР |
Рід військ | піхота |
Війни / битви |
Українсько-радянська війна Друга Світова війна |
Командування | |
завідувач господарства Окремого Запорізького куреня та 9-го Стрілецького полку 3-ї Залізної дивізії дієвої армії УНР. | |
Нагороди та відзнаки | |
Біографія
Народився у с. Борсуки, нині Лановецький район, Тернопільська область, Україна (за тодішнім адмінподілом — Кременецький повіт, Волинська губернія, Російська імперія). Рідний брат генерала Павла Шандрука[1].
Закінчив реальне училище у м. Вовчанськ (1914).
Учасник Першої світової війни в складі Російської імператорської армії. В 1915 році був мобілізований до війська. Після закінчення в кінці грудня 1915 року прискореного 4-х місячного курсу Олексіївського (Алєксєєвского) військового училища (в Москві)[2] одержав чин прапорщика піхоти. До жовтня 1916 служив при військовому училищі, затим був переведений до 70-го піхотного Ряжського полку, у складі якого брав участь у бойових діях на Північному фронті поблизу Двінська[3]: спочатку — молодшим офіцером полкового підрозділу траншейних гармат (мінометів), а з грудня 1916 року — начальником цього підрозділу.
В кінці 1916 року був підвищений в чині до підпоручика, в січні 1917 — до поручика, в жовтні 1917, після навчання на офіцерських курсах, був знову представлений до підвищення в чині: останнє звання у російській армії — штабс-капітан[4].
З березня 1918 року Олександр Шандрушкевич — у складі української армії; вступив до Окремої Запорізької бригади військ Центральної Ради. Командував кулеметною сотнею 2-го Запорізького полку Окремої Запорізької дивізії Армії УНР, згодом — Української Держави.
З січня 1919 р. — завідувач господарства Окремого Запорізького куреня та 9-го Стрілецького полку 3-ї Залізної дивізії дієвої армії УНР.
З 29 вересня 1919 р. — офіцер для доручень начальника розвідчого та закордонного відділів Головного управління Генерального штабу армії УНР.
У 1920—30-х роках жив емігрантом в Польщі.
Учасник Другої світової війни в складі Вермахту; у березні—травні 1945 — начальник постачання Української національної армії (УНА).
З 1946 року — в еміграції у Німеччині, з 1950 — в США.
Помер в Трентоні (Нью-Джерсі), похований на православному кладовищі в Баунд-Бруці.
Примітки
- Тинченко Я. Ю. Офіцерский корпус армії Українскої Народної Республики
- Навчався в Олексіївському військовому училищі одночасно з Павлом Шандруком
- З березня 1917 року в цьому ж таки 70-му піхотному Ряжському полку служив також і Павло Шандрук.
- (рос.) Памяти героев Великой войны 1914—1918 гг. // Шандрушкевич Александр Феофанович, штабс-капитан. Картотека потерь.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- Дороговказ. — Торонто. — 1968. — Ч. 40. — С. 18.
- Р. С. Окремий Стрілецький Запорізький Курінь// Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1931. — Ч. 10. — С. 20—22; Ч. 11. — С. 20—22; Ч. 12. — С. 19—22; 1932. — Ч. 12. — С. 10—12.
- Shandruk Р. Arms of valor. — 1959; Некролог// Вісті братства вояків 1 УД УНА. — Мюнхен. — 1968. — Ч. 129. — С. 62.
- (рос.) Онлайн библиотека «Царское Село» // Высочайшие Приказы по Военному Ведомству Российской Империи за 1914—1917 гг.
- (рос.) Памяти героев Великой войны 1914—1918 гг. // Поиск: «Шандрушкевич Александр».
- (рос.) Памяти героев Великой войны 1914—1918 гг. // 70-й пехотный Ряжский полк: Журналы военных действий за 1916—1917 г.г.
- (рос.) Памяти героев Великой войны 1914—1918 гг. // Избирательный список воинских чинов 70-го пехотного Ряжского полка по выборам в Учредительное Собрание.