Борсуки (Кременецький район)
Борсуки́ — село Кременецького району Тернопільської області.
| село Борсуки | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Кременецький район |
| Громада | Борсуківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61020010010012160 |
| Облікова картка | Борсуки |
| Основні дані | |
| Засноване | 1463 |
| Перша згадка | 1463 (559 років)[1] |
| Населення | 966 |
| Територія | 2.038 км² |
| Густота населення | 473.99 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47412 |
| Телефонний код | +380 3549 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°53′10″ пн. ш. 25°59′07″ сх. д. |
| Водойми | Горинь |
| Відстань до районного центру |
8 км |
| Найближча залізнична станція | Ланівці |
| Відстань до залізничної станції |
8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47412, с. Борсуки |
| Карта | |
  Борсуки | |
 Борсуки | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Було адміністративним центром Борсуківської сільської ради, якій також підпорядковувалися села Нападівка та Синівці. Від вересня 2016 — центр Борсуківської сільської громади, до складу якої увійшли села Борщівка, Великі Кусківці, Нападівка, Передмірка та Синівці. Розташоване на правому березі річки Горинь, на півдні району.
Населення — 952 особи (2003). Біля села є великий став площею 400 га.
Історія
Поблизу Борсуків виявлено археологічні пам'ятки підкарпатської культури шнурової кераміки та черняхівської культури.
Перша писемна згадка — 1453 р. як власність князя С. Збаразького.
На початку 18 століття — власність В. Заленського.
1911 р. у Борсуках проживало 1235 осіб. Діяли волосне управління, народне однокласне училище (від 1871 р.), церковно-приходська 3-річна школа, філія українського товариства «Просвіта».
Було адміністративним центром Борсуківської сільської ради, якій також підпорядковувалися села Нападівка та Синівці. Від вересня 2016 — центр Борсуківської сільської громади, до складу якої увійшли села Борщівка, Великі Кусківці, Нападівка, Передмірка та Синівці.
Пам'ятки
Є церква святого Миколая (1892).
Споруджена дерев'яна каплиця на честь скасування панщини, пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967), стела на честь воїна-афганця П. Томчука (1989 р.), каплиця (1996 р.; мурована).
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, агрофірма «Горинь».
Мовні особливості
Село розташоване на порубіжжі наддністрянського та волинського говорів. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Борсуках:
- бібкі (овечий послід);
- валивокий (окатий; витрішкуватий);
- дідуга (згрубіла назва діда);
- дроб'язок (домашня птиця);
- сипарі (сорт ранніх яблук);
- карчохи (картопля).
Відомі люди
У селі народилися:
- підполковник Армії УНР Шандрук-Шандрушкевич Олександр Феофанович
- військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, командувач 1-ї Української дивізії УНА, дійсний член НТШ Павло Шандрук (1889—1979)
- поетеса і журналістка Костишин Лілія Валентинівна (з дому Лісанкова), автор поетичної збірки «Люблю…».
- громадський діяч Олег Барчук
- діяч національно-визвольного руху Тимофій Басюк
- художники Анатолій[2] і В. Шандруки
- лікар та державний діяч Федір Сидорук.
У 1920-ті роках проживав майбутній Патріарх Київський і всієї України Мстислав (Степан Скрипник).
Дерев'яна церква
Вигляд на церкву та агрофірму
Агрополя поблизу села Борсуки
Примітки
- ВРУ
- А. Гриб, І. Дуда. Шандрук Анатолій Феофанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — ISBN 978-966-528-318-8. — С. 706
Література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- О. Стецюк, В. Уніят. Борсуки // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 174.