Шафета Полікарп Гервасійович

Народився 27 грудня 1935 року в селі Дубове, тепер Ковельського району.

У 1954 році закінчив середню школу № 3 імені Лесі Українки в місті Ковелі. По закінченні у 1959 році факультету журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка працював літературним працівником редакції обласної газети «Радянська Волинь», пізніше — завідувачем відділу заступником, першим заступником редактора.

З 1971-го до 1996 року, він — беззмінний редактор газети «Волинь». На момент призначення (у віці 35 років) — був наймолодшим серед усіх редакторів обласних газет Радянської України[1].

Тривалий час керував Волинською обласною організацією Спілки журналістів України.

Помер 27 листопада 1996 року на 61-му році життя, залишивши незакінченими дві книги у своєму будинку в Луцьку. Поховали багаторічного голову волинського осередку НСЖУ на кладовищі його рідного с. Дубова Ковельського району.

• Заслужений журналіст України.
• Лауреат республіканської премії імені Ярослава Галана.
• Орден Знак Пошани.

Полікарп Шафета — автор нарисів та художньо-публіцистичних творів про складні для Волині події 30—50-х років 20 століття. У його творчому доробку —

• «Люди і каїни» (1980)
• «Суд над карателями» (1981)
• «Болі людські» (1983)
• «Останні постріли» (1983)
• «Строку давності не існує» (1984)
• «Волинь» (1983)
• «Суд пам'яті» (1985)
• «Чорний легіон» (1988)
• «Вчорашні рани» (1989)
• «Вбивство міністра Пєрацького» (1990) та інші.

• На Волині запроваджено обласну щорічну журналістську премію імені Полікарпа Шафети.
• 27 грудня 2010 року у Луцьку на стіні будинку на вулиці Світлій, де жив Полікарп Шафета, урочисто відкрили меморіальну дошку. Вона була встановлена з ініціативи Волинської обласної організації Національної спілки журналістів України та газети «Волинь-нова».
• Його ім'ям названо вулицю в його рідному селі Дубове.[2]

• Шафета П. В Америці, в Кремлі і на Волині. — Луцьк, 1995. — 252 с.
• Шафета П. Волинь. — К.: Т-во «Україна», 1983. — 47 с.
• Шафета П. Г. Вчорашні рани: Політ. роман. — Львів: Каменяр, 1989. — 334 с.
• Шафета П. Г. Люди і каїни: Нариси, статті, памфлети. — К.: Політвидав України, 1980. — 96 с.
• Шафета П. Обком очима редактора: Докум. повість. — Луцьк, 1993. — 157 с.
• Шафета П. Пістолет від Бандери: Політ. детектив. — Луцьк, 1994. — 124 с.
• Шафета П. Г. Строку давності не існує: Худож.-докум. повість. — К.: Молодь, 1984. — 174 с.
• Шафета П. Г. Суд пам'яті. — К.: Політвидав України, 1985. — 229 с.
• Шафета П. Г. Чорний легіон: Худож.-докум. нариси. — К.: Політвидав України, 1988. — 190 с.
• Удахін П. П. Останні постріли: Докум. повість. / П. П. Удахін, П. Г. Шафета. — Львів: Каменяр, 1983. — 135 с.

Про Шафету

• Кічий І. Відповідь професора І. В. Кічия адміністрації «Кловні» газети «Волинь» (про П. Шафету). Газ. Віче, 10 жовтня 1996 р., с. 5.
• Калитенко В. Поїзд рушив в далеку дорогу… // Ми — волинські журналісти. — Луцьк, 1999. — С. 189—194.
• Він славно жив // Луцьк. замок. — 1996. — 6 груд.
• Жарчинська О. І дні без тебе — то дні з тобою… // Вісник. — 1999. — 22 квіт.
• Слово про Полікарпа Шафету — редактора, публіциста, людину // Волинь. — 1996. — 7 груд.
• Філатенко А. Наша вдячна пам'ять: На могилі П. Шафети в с. Дубове відкрито пам'ятник // Волинь. — 1998. — 6 черв.
• Хотимчук Є. Чверть століття редактором // Уряд. кур'єр. — 1995. — 30 груд.
• Чечелюк П. Він не був плебеєм // Висок. замок плюс Волинь. — 2000. — 22 груд.
• Шафета Г. Не пиши, не жди, не зови мене… // Вісник. — 2000. — 28 груд.
• Павлюк І. Шафета Полікарп Гервасійович // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енцикл. слов. — Львів, 2000. — Вип. 7. — С. 378.
• Полікарп Шафета // Письменники Лесиного краю: Літературознав. довід. — Луцьк, 1994. — С. 48—49.
• Штинько В. Чекаємо новосіль і весіль на вулиці імені Полікарпа Шафети. Газ. "Волинь-нова", 28 липня 2016 р., с. 1, 4, 5.

• 27 грудня 70 років від дня народження П. Г. Шафети (1935—1996) — українського журналіста і публіциста // Тетяна Дудар^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• Ні дня без рядка! // Волинська газета