Шашкевич Володимир Маркіянович
Володи́мир Маркія́нович Шашке́вич (7 квітня 1839, с. Нестаничі, нині Радехівського району Львівської області — 16 лютого 1885, Львів) — український письменник, народовець, освітньо-культурний діяч. Син Маркіяна Шашкевича.
| Володимир Маркіянович Шашкевич | ||||
|---|---|---|---|---|
 Володимир Шашкевич | ||||
| Ім'я при народженні | Володимир Маркіянович Шашкевич | |||
| Народився |
7 квітня 1839 с. Нестаничі | |||
| Помер |
16 лютого 1885 (45 років) м. Львів | |||
| Поховання | Личаківський цвинтар | |||
| Підданство |
 Австрійська імперія, .svg.png.webp){kind=small} Австро-Угорщина | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Alma mater | Львівський національний університет імені Івана Франка і Віденський університет | |||
| Роки активності | 1861-1885 | |||
| Батько | Шашкевич Маркіян Семенович | |||
|
| ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Життєпис
Народився 7 квітня 1839 року в с. Нестаничі, Австрійська імперія, нині Радехівського району Львівської області, Україна.
Запис у метричній книзі села Нестаничів відсутній, тому Роман Горак припускав, що Володимир Шашкевич міг народитися в селі Деревні, де проживали батьки[1].
Навчався у Львівському і Віденському університетах.
Наприкінці 1861 року у Львові разом з Євгеном Згарським, Теодором Заревичем, Ксенофонтом Климковичем, Данилом Танячкевичем створили «першу руську українську громадку», метою якої була популяризація національної справи серед свідомих галичан.
Деякий час письменник працював вчителем, кореспондентом віденської газети "«Вѣсник» (1864), редактором львівського часопису «Русалка» (1866), мешкав у Деревні, Львові, перебиваючись тимчасовими літературними заробітками, а також працював на посадах чиновника суду (1869), урядника фінансової установи (1870).
Переборюючи тяжку недугу, долаючи важкі обставини існування, Володимир Шашкевич помер на самоті 16 лютого 1885 року у Львові. Похований у родинному гробівці на Личаківському цвинтарі, поле № 3.[2]
Поетична діяльність
Виступав з віршами в «Зорі Галицькій» (1860), «Віснику» (1865), «Правді» (1867), «Основі» (1872), «Антології…» (1881) і читанках (1871, 1886). Автор збірок поезій «Зільник» (1863) і драми «Сила любови» (1864), що її ставили на сценах Галичини.
Поезія Шашкевича позначена впливами Тараса Шевченка й фольклору. Редактор журналів «Вечерниці» (1862—1863), «Русалка» (1866) та двох читанок для селян «Зоря» (1871—1872).
Автор перекладів творів Гайне.
Примітки
- Горак Р. Задля празника. У сутінках… — С. 351.
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 147. — ISBN 966-8955-00-5.
Джерела
- Горак Р. Задля празника. У сутінках. — Київ : Радянський письменник, 1989. — 374 с. — ISBN 5-333-00206-1.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Середа О. Володимир Шашкевич у ранньому народовецькому русі 60-х років XIX ст. // Шашкевичіана. Випуск 3-4. — Львів, Вінніпеґ, 2000. — С. 222–232.
- Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 353.
Посилання
- Шашкевич Володимир Маркіянович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 833.
- Володимир Шашкевич — син Маркіяна