Шекета Мирослав Михайлович

Народився в родині медиків. Батько – Михайло Андрійович, працював лікарем, головним лікарем районної лікарні, мав почесне звання «Заслужений лікар УРСР». Мати – Марія Іванівна, працювала акушеркою, операційною сестрою.

Мирослав закінчив середню школу в Галичі. З 1950 по 1956 рік навчався в Чернівецькому державному медичному інституті (тепер – Буковинський державний медичний університет).

Мирославу Михайловичу після закінчення інституту декілька кафедр пропонували вступати в аспірантуру, але він вибрав працю практичного хірурга і взяв направлення в смт Більшівці.

У 1961 році його призначають на посаду районного хірурга та завідувача хірургічним відділенням центральної районної лікарні міста Галич.

У 1968 році Мирослав Михайлович на конкурсній основі вступає до клінічної ординатури із серцево-судинної хірургії в м.Києві, його «зарахували до складу колективу академіка М.М.Амосова з пересадки серця та освоєння оперативних втручань на відкритому серці з апаратом штучного кровообігу»[2].

Після закінчення ординатури, академік М.М.Амосов запропонував Мирославу Шекеті залишитися для праці в Інституті серцево-судинної хірургії кардіохірургом.

У 1973 році Мирослав Михайлович стає завідувачем відділенням хірургії, а потім – головним лікарем Інституту серцево-судинної хірургі (тепер - Національний інститут серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова НАМН України).

У 1986 році М.М. Шекета був на ЧАЕС з метою перевірки всіх медичних закладів ураженої зони.

Два роки, з 1988 по 1990 рік , Мирослав Михайлович працює лікарем-хірургом в Анголі (Африка), де проходила громадянська війна.

З 1990 по 1992 рік М.М. Шекета перебував у США, «де знайомився з хірургічними методами лікування в клініках Чикаго та Мілуокі, брав участь у Конгресі хірургів Північної Америки, виступав на науковій конференції в Чикагзькому університеті з питань аварії на ЧАЕС [3].

Мирослав Михайлович Шекета є автором «Португальсько-українського словника». Він співавтор 18 наукових праць з хірургії серця.

Шекета Мирослав Михайлович з дружиною і доньками

Володі українською, англійською, німецькою, португальською, польською та російською мовами .

Захоплення – медицина, біологія, географія, класична музика та опера.

Живе у Києві.

• «Заслужений лікар України» (1988);
• «Відмінник охорони здоров'я»;
• «Лікар-хірург вищої кваліфікаційної категорії».

• Ярослав Мусякевич. Наші славні земляки
• Такі операції треба проводити в перші шість годин після травми"
• Хірургічне відділення Галицької центральної районної лікарні. Івано-Франкіський осередок асоціації хірургів України

• Дружина Єременко Діана Іванівна – лікар-офтальмолог;
• Донька Оксана – біолог;
• Донька Галина – лікар-кардіолог.
• Онуки: Аня, Анастасія та Михайло.