Шершенівка

Шершені́вка — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Більче-Золотецька сільська громада. Розташоване на річці Серет, на півдні району.

село Шершенівка
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Більче-Золотецька сільська громада
Основні дані
Населення 770
Територія 2.922 км²
Густота населення 263.52 осіб/км²
Поштовий індекс 48732
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°49′02″ пн. ш. 25°49′09″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 178 м
Водойми Серет
Відстань до
районного центру		 25 км
Найближча залізнична станція Тлусте
Відстань до
залізничної станції		 9 км
Місцева влада
Адреса ради 48730, с.Шершенівка
Сільський голова Байталюк Василь Андрійович[1]
Карта
Шершенівка
Шершенівка
Мапа

Населення — 689 осіб (2007).

Географія

Село розташоване на відстані 384 км від Києва, 83 км — від обласного центру міста Тернополя та 16 км від міста Борщів.

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, голіградської і давньоруської культур.

Відоме від середини 15 ст. 1530 р. Польський шляхтич Миколай Кола за згодою короля Сігізмунда І Старого викупив село Шершенівці в Червоногородському повіті у Яна Сметанки та його родини.[2] Цього ж року село Шершенівка (Syrschenyowcze) згадане серед інших сіл Червоногородського повіту Подільської землі (A.Jablonowski, Zrodla dziejowe, T.19 (8), с.165)[3]

Колись село мало іншу назву і було розташоване на горі Бабиній, біля якої був яр. Та в ті часи нападали на українські багаті землі татари: нищили і палили села, вбивали і кривдили людей. Це село теж було спалене, але мешканці не загинули, а сховалися у ярі. Згодом там і почали будувати свої оселі. Ось так і виникло село. Потім люди почали ділити ниву (землю). І кожен хотів побільше землі- ширшої нивки, від чого і назва — «Ширшанивка», а згодом — Шершенівка. Зараз село це розташоване у ярі між двома горами — Бабиною і Буртною.

Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооперативи.

6 квітня 1944 німецько-нацистські війська, відступаючи, спалили більшість будівель. 1952, 1969 — великі повені.

До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[4].

З 12 вересня 2016 р. належить до Більче-Золотецької сільської громади.[5]

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[6]:

Мова Число осіб Відсоток
українська 99,48
російська 0,39
молдовська 0,13

Пам'ятки

Є церква Преображення Господнього (1901, мурована), капличка (кін. 18 ст., перебудована 1994).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1974), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.

Римсько-католицька каплиця

Будівництво каплиці тривало від 1927 до 1934 року. Богослужіння відбувалися раз на місяць.

У радянський період святиню зачинили. Нині — пустує.

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, три торговельні заклади. Виступає футбольний клуб «Нива» в чемпіонаті Борщівського району.

Відомі люди

Народилися
  • художник П. Старух.
  • поетеса О. Бойко-Старух.

Проживали

Примітки
  1. Органи місцевого самоврядування в області станом на 2 квітня 2009р. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2010.
  2. Kiryk F. Kola (Koło) Mikołaj h. Junosza (zm. 1532) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1967. — T. ХІІІ/2, zeszyt 57. — S. 286. (пол.).
  3. Jabłonowski, Aleksander (1 січня 1889). Ziemie ruskie. Wołyń i Podole. Warszawa.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. ВВРУ, 2017, № 9, стор. 35
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.