Шефтель Михайло Ісаакович

Складався в народовольческом Центральному студентському гуртку, заснованому в Петербурзькому університеті Желябова Андрія Івановича[3].

Після еміграції з початку 1880 керівництва «Чорного переділу» Плеханова Г. В., Дейча Л. Г., Засулич В. І. та інших — на чолі організації встали А. П. Буланов, М. К. Решко, К. Я. Загорський, М. І. Шефтель. Їм вдалося влаштувати нову друкарню в Мінську, розширити зв'язки з робітниками, створити восени 1888 року один «Суспільство робочої каси».

Підприємець, входив до складу Рад акціонерних товариств: «Русский Провіданс», Амурське суспільство пароплавства і торгівлі, Верхнеамурска золотопромислова компанія. Напередодні першої світової війни входив до адміністрації Верхньо-Волзького суспільства залізничних мостів.

• У 1903 році виступив в Загальних зборах Сенату у справі про Кишинівський погром (1903) захисником потерпілих євреїв за позовами, пред'явленими до представників адміністрації.
• Член Центрального комітету Товариства з надання допомоги євреям, що постраждали від погромів в жовтні 1905 року.
• Один з творців і член ЦК Союзу для досягнення повноправності єврейського народу в Росії.

З 1905 року член партії «Народної Свободи».

14 квітня 1906 обраний в Державну думу I скликання від загального складу вибірників Катеринославських губернських виборчих зборів. Входив до Конституційно-демократичну фракцію. Член комісії для складання аграрної комісії. Підписав законопроект «Про цивільну рівність». Виступив з промовою про Білостокський погром.

10 липня 1906 року у Виборгу підписав «Виборзька відозва» і засуджений за ст. 129, ч. 1, п. П. 51 і 3 Кримінального уложення Російської імперії 1903, засуджений до 3 місяців в'язниці і позбавлений виборчих прав.

• У 1909 році учасник Ковенської наради єврейських громадських діячів з питання про введення прогресивного податку на користь єврейських громад.
• Один з ініціаторів створення і голова Товариства для наукових єврейських видань, яке В 1906—1913 роках підготувало «Єврейську енциклопедію».
• Скарбник і член комітету Товариства поширення освіти між євреями.
• Член Єврейського історико-етнографічного товариства.
• Один з творців і керівників Єврейського комітету допомоги жертвам війни (Єкоп).
• Представник Єкоп (разом з Сліозбергом Г. Б.) в урядовому Особливому нараді по влаштуванню біженців. Передали його комітетам більше 25 мільйонів рублів, з них 11 надані єврейськими організаціям США[4].
• У 1915-1917 роках брав участь у створенні і редагуванні щотижневого журналу «Єврейський тиждень».
• 29 листопада 1915 р М. І. Шефтель увійшов до правління «Єврейського товариства заохочення мистецтв». Товариство ставило за мету «розвиток пластичних мистецтв серед євреїв»<ref> Єврейська громада заохочення мистецтв </ ref>, в тому числі підтримувало Марка Шагала.

Після Лютневої революції, 12-15 серпня 1917 року, брав участь у роботі Державної наради в Москві.