Шиперки

Історія

Після анексії поляками Галичини західне Надсяння півтисячоліття піддавалось інтенсивній латинізації та полонізації.

У 1831 р. в селі було 280 греко-католиків, які належали до парафії Дубрівка Каньчузького деканату Перемишльської єпархії.[2]

У 1875 р. великим землевласником Покровським збудована церква.[3]

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1892 р. Шиперки знаходились у Нисківському повіті Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини, в селі було 75 будинків і 403 мешканці, з них 208 греко-католиків, 170 римо-католиків і 25 юдеїв[4].

На 01.01.1939 в селі проживало 490 мешканців (200 українців-грекокатоликів і 290 поляків)[5]. Село входило до ґміни Яроцин Нисківського повіту Львівського воєводства Польщі, в селі проживало 217 українців-грекокатоликів (парафія Дубрівка Лежайського деканату Перемишльської єпархії).[6]. На той час унаслідок насильної асиміляції українці західного Надсяння опинилися в меншості, тому не могли протистояти антиукраїнському терору під час і після Другої світової війни.

У 1975—1998 роках село належало до Тарнобжезького воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 272 63 182 27
Жінки 284 63 157 64
Разом 556 126 339 91

Прихід

Кількість греко-католиків у селі: 1831—280, 1842—291, 1849—280, 1869—316, 1885—349, 1899—210, 1913—240, 1928—210, 1939—217.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шиперки

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831. — p. 54(лат.)
  3. Gmina Jarocin. Rys historyczny.
  4. Szyperki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 124. (пол.)
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 111.
  6. Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1939. — с. 60.
  7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.