Широківський район

Широ́ківський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця на південному заході Дніпропетровської області України. Існувала 1923 — 17 липня 2020. В повному обсязі перейшов під оруду Криворізького району[3]. Був південним приміським районом Кривого Рогу. У його центрі лежав Інгулецький район міста Кривий Ріг. Районний центр: Широке. З півночі на південь районом протікала річка Інгулець. Населення становило 27 286 (на 1.04.2016).

Широківський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: СРСР ( УСРР),
 Україна
Область: Дніпропетровська область
Код КОАТУУ: 1225800000
Утворений: 1923 рік
Ліквідований: 17 липня 2020 року[1]
Населення: 27 286 (на 1.04.2016)
Площа: 1214 км²
Густота: 23.1 осіб/км²
Тел. код: +380-5657
Поштові індекси: 53700—53772
Населені пункти та ради
Районний центр: Широке
Селищні ради: 2
Сільські ради: 9
Смт: 2
Села: 66
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Кокул Олександр Анатолійович
Голова РДА: Ситниченко Євген Володимирович[2]
Вебсторінка: Широківська РДА
Адреса: 53700, Дніпропетровська обл., Широківський р-н, смт. Широке, вул. Соборна, 107, 2-93-69
Мапа

Широківський район у Вікісховищі

17 липня 2020 року було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи.

Географія

Розташовувався на крайньому півдні області, межував з Великоолександрівським районом Херсонської області, з Казанківським районом Миколаївської області, з Криворізьким і Апостолівським районами Дніпропетровської області.

Історія

Територія, на якій був розташований район, була заселена в глибокій давнині. Про це свідчать археологічні знахідки, виявлені під час розкопок стародавніх могил — курганів, яких на території Широківщини 99. У курганах знайдено захоронення, предмети побуту енеоліту, бронзової та ранньої залізної епохи і скіфського періоду[4]. Широківщина — край козацький. Саме козацькі зимівники, які будувалися по річці Інгулець, перетворилися в майбутньому на великі поселення.

На козацькому кладовищі в с. Шестірня збереглося понад 100 надгробних хрестів, що височіють над могилами козаків, які проживали в селі. Перші поховання датовані XVIII сторіччям. Поряд із ним знайдені залишки однієї з найстаріших релігійних споруд на півдні Дніпропетровщини — церкви Різдва Пресвятої Богородиці. У 1991 році під час археологічних розкопок, які проводили криворізькі археологи, були знайдені печери, що вели від церкви до козацького кладовища.

Неподалік цього історичного місця знаходиться справжня степова перлина — Балка Кобильня. Яка являє собою унікальне поєднання природних утворень: карстовий рельєф, який утворився внаслідок перетворень, що відбувалися на землі 5 млн років тому, первісна степова рослинність. Тут знайдено значну кількість рослин, занесених до Червоної Книги. Серед них цимбохазма дніпровська, три види абсолютно унікальної ковили. Це місце знамените й тим, що тут знайдено сліди черняхівської культури (епоха пізньої бронзи), племена якої дали поштовх до розвитку древніх праслов'ян.

Зберегла свій первинний вигляд і сьогодні вражає величавою красою, архітектурними формами Свято-Успенська церква в с. Андріївка, збудована на початку 90-х років XIX ст., — складається враження, що споруда не зведена, а висічена з однієї велетенської скелі.

Під час розкопок в смт. Миколаївка, які проводили археологи Дніпропетровського національного університету та обласного центру охорони історико-культурних цінностей, було знайдено поховання засновника цього селища та сіл Андріївка, Забережжя, Радевичеве — козака Сіромахи. Унікальність поховання знахідки полягає в тому, що фактично, вперше на території України було знайдено поховання козацького старшини в дерев'яному склепі.

Адміністративний поділ

Район адміністративно-територіально поділявся на 2 селищні ради та 9 сільських рад, які об'єднують 68 населених пунктів та підпорядковані Широківській районній раді. Адміністративний центр — смт Широке[5].

У 1923 році район стає складовою частиною Дніпропетровської області.

У 1963 році Широківський район було розформовано і приєднано до Апостолівського, а у 1965 році статус району відновлено. Територія району займає площу в 121473 га, з яких 94129 га — сільськогосподарські угіддя.

Населення

За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 28 094 осіб[6].

Промисловість

Економічну основу району забезпечує аграрний сектор та промисловість. У районі 2 промислових підприємства, 117 соціальних об'єктів, 187 різних агроформувань, 56 організацій.

Найбільше підприємство району в галузі сільського господарства — ТОВ «Шестірня». Воно має 9014 га орної землі та найбільший по району автотранспортний парк.

Транспорт

Територією району проходили такі автошляхи Н11, Н23, Р74, Т 0411, Т 0442, Т 0443 та Т 0447.

Районом проходить залізнична лінія Кривий Ріг-Головний Інгулець та на північно-східній межі заходить лінія Кривий Ріг-Головний Апостолове. Жодних залізничних станцій.

Зупинні пункти: 6 км, 21 км, 22 км та Полтавка-Криворізька.

Соціальна сфера

У районі функціонує 20 шкіл, де навчаються майже 3,5 тис. учнів, 2 позашкільні заклади, 12 дитячих садків з 484 вихованцями. Свої знання дітям в школах передають 337 педагогів.

Для надання медичної допомоги населенню в районі працюють центральна районна лікарня, 6 лікарських амбулаторій, 26 ФАПів.

У районі діють 23 установи клубного типу, 25 бібліотек, районна школа мистецтв, в яких працюють 127 культпрацівників.

Пам'ятки

Пам'ятки природи

  • Ландшафтний заказник Візирка
  • Відслонення аркозових пісковиків

Пам'ятки монументального мистецтва тощо

Докладніше: Пам'ятки Широківського району

Персоналії

Голова партії "Всеукраїнське об'єднання «Громада» Павло Лазаренко народився 23 січня 1953 року в селі Карпівка Дніпропетровської області в сім‘ї садівника.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Широківського району було створено 30 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 52,63 % (проголосували 12 142 із 23 071 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 43,08 % (5 231 виборців); Юлія Тимошенко — 11,97 % (1 454 виборців), Олег Ляшко — 10,63 % (1 291 виборців), Сергій Тігіпко — 8,99 % (1 091 виборців), Михайло Добкін — 5,86 % (712 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,36 %.[7]

Примітки

Література

  • Широківський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.881-903, 891-893

Джерела


Криворізький район,
Кривий Ріг
Миколаївська область
(Казанківський район)
Апостолівський район
Херсонська область
(Архангельський район)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.