Шишкін Василь Іванович

Василь Іванович Шишкін (13 лютого 1914 22 листопада 1992) радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1942), в роки німецько-радянської війни командир ескадрильї 43-го винищувального авіаційного полку 16-ї авіаційної дивізії 21-ї армії Південно-Західного фронту.

Василь Іванович Шишкін
рос. Василий Иванович Шишкин
Народження 13 лютого 1914(1914-02-13)
село Бєлоє
(зараз Курганська область)
Смерть 22 листопада 1992(1992-11-22) (78 років)
Київ
Поховання Берковецьке кладовище
Країна  СРСР
Вид збройних сил  ВПС СРСР
Рід військ Винищувальна авіація
Освіта Борисоглєбський навчальний авіаційний центр підготовки льотного складу імені В. П. Чкалова
Роки служби 19361956
Партія КПРС
Звання  Полковник авіації
Командування 55-й гвардійський винищувальний авіаційний полк (СРСР)
Війни / битви Німецько-радянська війна
Сталінградська битва
Курська битва
Нагороди

Біографія

Народився 13 лютого 1914 року в селі Бєлоє Далматовского району Курганської області в селянській родині. Росіянин. Член ВКП(б)/КПРС з 1938 року. Закінчив шість класів неповної середньої школи в рідному селі і деякий час працював у колгоспі, а потім поїхав до міста Свердловськ.

У 1931 році направлений на навчання у Пермську військову школу авіаційних техніків, по закінченні якої працював авіатехніком. Навчання продовжив у військовій школі льотчиків у місті Борисоглєбськ. З 1936 року до початку німецько-радянської війни служив у Київській авіаційній бригаді. Як один з найкращих льотчиків авіаційної бригади виконував фігури вищого пілотажу при зйомках фільмів «Винищувачі» і «Валерій Чкалов», де Василь Шишкін вів свій літак І-15 за відомого радянського льотчика Георгія Байдукова.

У боях радянсько-німецької війни з червня 1941 року. До лютого 1942 року ескадрилья В. І. Шишкіна знищила в бойових вильотах на штурмовку до 3 500 німецьких солдатів і офіцерів, близько 300 автомашин з боєприпасами і живою силою противника, 13 батарей польової і зенітної артилерії, 3 склади з боєприпасами, 3 переправи через Дніпро і багато іншої ворожої військової техніки. На рахунку командира до цього часу було більше 200 бойових вильотів і 12 збитих ворожих літаків.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 березня 1942 року за зразкове виконання бойових завдань командування по знищенню живої сили і техніки противника і проявлені при цьому мужність і героїзм капітану Василю Івановичу Шишкіну присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 842)[1].

Влітку 1942 року В. І. Шишкін під час боїв за Сталінград був призначений командиром 581-го винищувального авіаційного полку. У листопаді 1942 року йому був вручений літак, побудований на кошти зібрані колгоспниками Саратовської області. На цьому літаку В. І. Шишкін літав до кінця 1943 року і збив 12 ворожих літаків. Брав участь у Курській битві, воював на 1-му Білоруському фронті. До кінця війни на його рахунку було 520 бойових вильотів і 30 збитих ворожих літаків.

Могила Василя Шишкіна

Після закінчення війни В. І. Шишкін продовжив службу в Радянській армії. Десять років літав на реактивних винищувачах. У 1950 році закінчив Вищі офіцерські льотно-технічні курси. З 1956 року полковник В. І. Шишкін — в запасі. Жив і працював у Києві. Помер 22 листопада 1992 року. Похований у Києві на Міському кладовищі «Берківці».

Нагороди, вшанування пам'яті

За героїзм, проявлений на фронтах радянсько-німецької війни, льотчик нагороджений двома орденами Леніна, п'ятьма орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 3-го ступеня, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, багатьма медалями.

У місті Далматово ім'ям Героя названа вулиця.

Примітки

  1. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему и рядовому составу Красной Армии» от 12 апреля 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 12 апреля (№ 12 (171)). — С. 1.

Література

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
  • Золотое созвездие Зауралья. Курган. Парус-М. 2000
  • Полак Т., Шроуз К.. Асы Сталина. — М.: ЭКСМО 2003
  • Панов Д.П. «Росіяни на снігу: доля людини на тлі історичної заметілі» = «Русские на снегу: судьба человека на фоне исторической метели». — Львів : «СПОЛОМ», 2003. — (Біографії і Мемуари про війну) — ISBN 966-665-117-3.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.