Шкала Сковіла

Шкала Сковіла — це міра пекучості (гостроти) перцю чилі в одиницях пекучості Сковіла (англ. Scoville Heat Units, SHU), на основі концентрації капсаїноїдів, серед яких переважаючим компонентом є капсаїцин.[3][4][5][6][7] Шкала названа на честь її творця, американського фармацевта Вілбура Сковіла, чий метод визначення пекучості 1912 року відомий як органолептичний тест Сковіла.[3][8] Органолептичний тест Сковіла є найбільш практичним методом оцінки SHU і є суб'єктивною оцінкою, отриманою на основі чутливості до капсаїноїдів людьми, які мають досвід вживання гострого перцю чилі.[3][4]

Стенд з перцем на Центральному ринку в Х'юстоні, штат Техас, на якому перці проранжовані за шкалою Сковілла
Перець-дух із Північно-Східної Індії вважається «дуже гострим» перцем, приблизно 1 мільйон SHU.[1]
Перець нага-моріч гостротою близько 1 млн SHU[2] в основному зустрічається в Бангладеш

Для аналітичного кількісного визначення вмісту капсаїноїдів може бути використаний альтернативний метод із використанням високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).[3][5][7] Станом на 2011 рік суб'єктивний органолептичний тест був значною мірою замінений аналітичними методами, такими як ВЕРХ.[9]

Органолептичний тест Сковіла

В органолептичному тесті Сковіла точну масу сушеного перцю розчиняють у спирті для вилучення пекучих компонентів (капсаїноїдів), а потім розводять у розчині цукрової води.[3][10][11] Групі з п'яти тренованих дегустаторів дають щоразу менші концентрації екстрагованих капсаїноїдів, поки більшість (принаймні троє) більше не відчуватиме пекучість розчину.[1][3][10][11] Рівень пекучості базується на цьому розведенні, кратному 100 SHU.[10]


Недоліком органолептичного тесту Сковіла є його неточність через людську суб'єктивність, що залежить від піднебіння дегустатора та кількості теплових рецепторів у роті, які дуже різняться у людей.[1][4] Інший недолік — сенсорна втома;[1] піднебіння швидко десенсибілізується до капсаїноїдів після дегустації кількох зразків протягом короткого періоду часу.[10] Результати в різних лабораторіях сильно відрізняються (до ± 50 %).[11]

Одиниці гостроти
Гострий чилі сорту Red Savina[12]

Починаючи з 1980-х років, пекучість спецій кількісно оцінювалася за допомогою високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ), яка вимірює концентрацію капсаїноїдів, що виділяють тепло, як правило, беручи вміст капсаїцину за основний показник.[4][5] Як зазначено в одному огляді: «найбільш надійним, швидким та ефективним методом ідентифікації та кількісної оцінки капсаїноїдів є ВЕРХ; результати якої можна перетворити на одиниці пекучості Сковіла, помноживши мільйонну частку на 16».[4] Результати ВЕРХ дозволяють вимірювати здатність речовини капсаїцину виробляти відчутне тепло («гостроту»). Цей метод дає результати в «одиницях гостроти» Американської асоціації торгівлі спеціями, які визначаються як одна частина капсаїцину на мільйон частин маси сушеного перцю.[5]

Рейтинги Сковіла
Одиниці пекучості Сковіла Приклади
1 500 000–3 000 000+ Більшість перцевих аерозолів правоохоронних органів,[13][14] Pepper X,[15] Carolina Reaper,[16] Dragon's Breath[17]
750 000–1 500 000 Trinidad moruga scorpion,[18] перець Naga Viper,[19] Infinity chilli,[20] перець-дух[21]
350 000—750 000 Хабанеро Red Savina[22]
100 000—350 000 Хабанеро чилі,[23] шотландський перець,[23] перуанський білий хабанеро,[24] Guyana Wiri Wiri[25]
50 000—100 000 Byadagi чилі, пташине око (він же тайський перець чилі),[26] перець Малагета[26]
25 000–50 000 Гунтур чилі, каєнський перець
10 000–25 000 Перець Серрано, перець Алеппо, перець чилі Чхон'ян
2 500–10 000 Еспелетський перець, перець халапеньйо, нью-мексиканські сорти перцю Анагайм[27]
1000–2500 перець Анахайм, перець Поблано
100–1000 Банановий перець, кубанель
0–100 Стручковий перець, пім'єнто, банановий перець

Капсаїноїди
Фармакофор капсаїцину

Клас сполук, що викликають гостроту в таких рослинах, як перець чилі, називають капсаїноїдами. Вони демонструють лінійну кореляцію між концентрацією та шкалою Сковіла і можуть змінюватися за вмістом під час дозрівання.[28] Капсаїцин є основним капсаїноїдом в перцю чилі.[5]

Одиниці пекучості Сковіла Хімічний Пос
16 000 000 000 Резиніфератоксин [29]
5 300 000 000 Тіньятоксин [30]
16 000 000 Капсаїцин [31][32]
15 000 000 Дигідрокапсаїцин [31]
9 200 000 Нонівамід [31]
9 100 000 Нордигідрокапсаїцин [31][32]
8 600 000 Гомокапсаїцин, гомодигідрокапсаїцин [31]
160 000 Шогаол [33]
Від 100 000 до 200 000 Піперин [34]
60 000 Гінгерол [33]
16 000 Капсіат  

Примітки
  1. Barry-Jester, Anna Maria (15 жовтня 2014). Rating Chili Peppers On A Scale Of 1 To Oh Dear God I'm On Fire. FiveThirtyEight. Процитовано 2 листопада 2014.
  2. Some Like It Hot: Dorset's Ultra-Hot Chillies. Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 25 серпня 2010.
  3. Twilight Greenaway (10 січня 2013). How Hot is That Pepper? How Scientists Measure Spiciness. Smithsonian.com, US Smithsonian Institution. Процитовано 17 грудня 2017.
  4. Guzmán, I; Bosland, P. W (2017). Sensory properties of chili pepper heat - and its importance to food quality and cultural preference. Appetite 117: 186–190. PMID 28662907. doi:10.1016/j.appet.2017.06.026.
  5. Collins MD, Wasmund LM, Bosland PW (1995). Improved method for quantifying capsaicinoids in Capsicum using high-performance liquid chromatography. HortScience 30 (1): 137–139. doi:10.21273/HORTSCI.30.1.137.
  6. Peter, KV, ред. (2001). Handbook of Herbs and Spices 1. CRC Press. с. 120. ISBN 978-0-8493-1217-5.
  7. Mazourek M, Pujar A, Borovsky Y, Paran I, Mueller L, Jahn MM (2009). A Dynamic Interface for Capsaicinoid Systems Biology. Plant Physiology 150 (4): 1806–1821. PMC 2719146. PMID 19553373. doi:10.1104/pp.109.136549.
  8. Scoville, Wilbur (May 1912). Note on Capsicums. Journal of the American Pharmaceutical Association 1 (5): 453–454. doi:10.1002/jps.3080010520.
  9. Al Othman, Zeid Abdullah (2011). Determination of Capsaicin and Dihydrocapsaicin in Capsicum Fruit Samples using High Performance Liquid Chromatography. Molecules 16 (10): 8920. PMC 6264681. PMID 22024959. doi:10.3390/molecules16108919.
  10. Peter, K. V. (2012). Handbook of Herbs and Spices. Elsevier Science. с. 127. ISBN 978-0-85709-5671.
  11. Tainter, Donna R.; Anthony T. Grenis (2001). Spices and Seasonings. Wiley-IEEE. с. 30. ISBN 978-0-471-35575-5. «Interlab variation [for the original Scoville scale] could be as high as +/−50%. However, labs that run these procedures could generate reasonably repeatable results.»
  12. DeWitt, Dave; Bosland, Paul W. (2009). The Complete Chile Pepper Book. ISBN 978-0-88192-920-1.
  13. Chemical hazards in law enforcement. The Police Policy Studies Council. Процитовано 9 лютого 2009. «Most law enforcement sprays have a pungency of 500,000 to 2 million SHU. One brand has sprays with 5.3 million SHU.»
  14. Red Pepper Spray Ingredients and Formula. sabrered.com. SABRE - Security Equipment Corp. «Sabre Red=10% OC @ 2,000,000 Scoville Heat Units. Thus, 90% of the formulation dilutes the 2,000,000 SHUs creating a Scoville Content of 200,000.»
  15. Hultquist, Mike (23 лютого 2018). Pepper X – Latest News and Information. Chili Pepper Madness. Процитовано 21 січня 2019.
  16. Hallock, Betty (26 грудня 2013). World's hottest pepper hits 2.2 million Scoville heat units. Los Angeles Times.
  17. Gunaratna, Shanika (22 травня 2017). The hottest pepper in the world? Beware the 'Dragon's Breath'. cbsnews.com (CBS News).
  18. Chile experts identify Trinidad Moruga Scorpion as world's hottest. The Daily Telegraph (UK). 16 лютого 2012.
  19. Dykes, Brett Michael (3 грудня 2010). World's hottest pepper is 'hot enough to strip paint'. Yahoo! News. Процитовано 3 грудня 2010.
  20. Grantham's Infinity chilli named hottest in world. bbc.co.uk (BBC News). 18 лютого 2011.
  21. Lopez, Shaline L. (2007). NMSU is home to the world's hottest chile pepper. nmsu.edu. New Mexico State University. Архів оригіналу за 19 лютого 2007. Процитовано 21 лютого 2007.
  22. World's hottest chile pepper discovered. bio-medicine.org. American Society for Horticultural Science. Процитовано 31 березня 2008.
  23. Chile Pepper Heat Scoville Scale. About.com. Процитовано 25 вересня 2006.
  24. Habanero White. thechileman.org. Mark McMullan & Julian Livsey. Процитовано 21 вересня 2011.
  25. Guyana Wiri Wiri. pepperheadsforlife.com. Pepperheads For Life. Процитовано 24 серпня 2021.
  26. Scoville Scale Chart for Hot Sauce and Hot Peppers. scottrobertsweb.com. Scott Roberts. Процитовано 19 листопада 2008.
  27. Anaheim Pepper. chilepepperinstitute.org. Chile Pepper Institute, New Mexico State University. 2007. Архів оригіналу за 5 липня 2008. Процитовано 22 жовтня 2007.
  28. Nagy, Z; Daood, H; Ambrózy, Z; Helyes, L (2015). Determination of Polyphenols, Capsaicinoids, and Vitamin C in New Hybrids of Chili Peppers. Journal of Analytical Methods in Chemistry 2015: 1–10. PMC 4606152. PMID 26495153. doi:10.1155/2015/102125.
  29. Ellsworth, Pamela; Wein, Alan J. (2009). Questions and Answers about Overactive Bladder. Jones & Bartlett Learning. с. 97–100. ISBN 978-1449631130.
  30. Premkumar, Louis S. (13 червня 2014). Transient Receptor Potential Channels as Targets for Phytochemicals. ACS Chemical Neuroscience 5 (11): 1117–1130. ISSN 1948-7193. PMC 4240255. PMID 24926802. doi:10.1021/cn500094a.
  31. Govindarajan, Sathyanarayana (1991). Capsicum — Production, Technology, Chemistry, and Quality. Part V. Impact on Physiology, Pharmacology, Nutrition, and Metabolism; Structure, Pungency, Pain, and Desensitization Sequences. Critical Reviews in Food Science and Nutrition 29 (6): 435–474. PMID 2039598. doi:10.1080/10408399109527536.
  32. O'Keefe, James H.; DiNicolantonio, James J.; McCarty, Mark F. (1 червня 2015). Capsaicin may have important potential for promoting vascular and metabolic health. Open Heart (англ.) 2 (1): e000262. ISSN 2053-3624. PMC 4477151. PMID 26113985. doi:10.1136/openhrt-2015-000262.
  33. Compton, Richard G.; Batchelor-McAuley, Christopher; Ngamchuea, Kamonwad; Chaisiwamongkhol, Korbua (31 жовтня 2016). Electrochemical detection and quantification of gingerol species in ginger (Zingiber officinale) using multiwalled carbon nanotube modified electrodes. Analyst (англ.) 141 (22): 6321–6328. Bibcode:2016Ana...141.6321C. ISSN 1364-5528. PMID 27774555. doi:10.1039/C6AN02254E.
  34. Mangathayaru, K. (2013). Pharmacognosy: An Indian perspective (англ.). Pearson Education India. с. 274. ISBN 9789332520264.

 

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.