Шльончик Олександр Микитович

Олекса́ндр Мики́тович Шльо́нчик (28 квітня 1921, Чернігів — 15 липня 2008) — український майстер народних музичних інструментів та музикант.

Олександр Микитович Шльончик
Зображення
Олександр Шльончик за роботою
Основна інформація
Дата народження 28 квітня 1921(1921-04-28)
Місце народження Чернігів, Чернігівська область, УРСР
Дата смерті 15 липня 2008(2008-07-15) (87 років)
Місце смерті Чернігів, Чернігівська область, Україна
Громадянство УРСР →  Україна
Професія майстер музичних інструментів, музикант, музичний педагог
Жанр народна музика, естрада
Нагороди

Життєпис
Торбан Шевченка, реставрований Олександром Шльончиком

Олександр Шльончик народився у Чернігові у родині робітника.[1] Воював у німецько-радянській війні, де був захоплений у полон та втік із полону.[1][2] Брав участь у повоєнній відбудові Чернігова.[1]

Мешкаючи на Поліссі, займався відродженням і вдосконаленням фольклорних духових інструментів цього регіону та України в цілому, а також Литви, Молдови, Білорусі, Комі т. ін. Протягом понад 30 років працював на Чернігівській фабриці музичних інструментів.[1]

Майстрував усі види дерев'яних духових інструментів (сопілки, джоломиги, фрілки, фуяри, ребра, кувиці, свирилі, наї, окарини), струнні щипкові (гуслі, мандоліни, домри), гітари, ударні (ксилофон), перкусію (тріскачки, коробочки, деркач і т. ін.). Реставрував практично усі види музичних інструментів. Найяскравішим прикладом є реставрація торбана, що належав Тарасу Шевченку.[3]

Олександр Шльончик не лише виготовляв музичні інструменти, а й конструював їх. Він є автором родини кувиць із самостійною підстройкою, родин дерев'яних окарин, сопілок, ансамблів ріжків, очеретин, суремок, бандури для підлітків, самовчителя гри на бандурі.[1]

Нагороджений низкою відзнак. Його бандура-прима (1965) та концертні цимбали (1967) удостоєні золотих медалей Виставки досягнень народного господарства СРСР.[1]

Інструменти Шльончика звучать по всьому світу та брали участь у виставках в Україні і закордоном. Його інструменти використовували численні фольклорні музиканти і колективи, серед яких ВІА «Пісняри».[джерело?]

Серед учнів Олександра Шльончика — талановитий майстер музичних інструментів Олександр Бешун.[4][5]

Сім'я

Олександр Шльончик є дідусем українських електронних музикантів Олександра Жижченка, засновника та учасника гурту «Tomato Jaws», та Наталії Жижченко, солістки гуртів «ONUKA» та «Tomato Jaws».

Література
  • Станіслав Реп'ях. Іменем любові: Олександр Шльончик. — Чернігівська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Чернігівська організація національної спілки письменників України. — Чернігів, 2002. — 28 с. — (Портрети земляків)

Примітки
  1. Людмила Линюк. Відбудеться відкриття виставки до 90-річчя від дня народження знаного майстра музичних інструментів Олександра Микитовича Шльончика — Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, 22.04.2011.
  2. Dave Boomkens. An interview with ONUKA, the interval act of Eurovision 2017 // Eurostory, 13.05.2017. (англ.)
  3. Микола Ткач. Криниця[недоступне посилання з серпня 2019]. 2012. — С. 22-23.
  4. Ольга Чижова. Учень видатного майстра фольклорних інструментів навчає дітей у Чернігові // Чернігівські відомості, №8 (989), 02.10.2010.
  5. Катерина Константинова. ONUKA: «Патріотизм — почуття інтимне» // DT.ua, 29.05.2015.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.