Шлямар Ігор Олександрович

Шлямар Ігор Олександрович(6 липня 1969, Умань, Черкаська область — 25 травня 2015 р., с. Комишне, Станично-Луганський район, Луганська область) — український військовик, учасник АТО, старшина, головний сержант взводу, командир відділення 1-ї роти 1-го механізованого батальйону, 53-а окрема механізована бригада[1].

Шлямар Ігор Олександрович
 Старшина
Загальна інформація
Народження 6 липня 1969(1969-07-06)
Умань, Черкаська область
Смерть 25 травня 2015(2015-05-25) (45 років)
Комишне, Станично-Луганський район, Луганська область
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 53 ОМБр
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Навчався у ЗОШ № 10 міста Умані та професійно-технічне училище № 36 міста Умані (нині — Державний навчальний заклад «Уманський професійний аграрний ліцей»).

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил СРСР.

15 серпня 2014 року Уманським об'єднаним міським військовим комісаріатом Черкаської області мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив головним сержантом взводу — командиром відділення 1-ї роти 1-го механізованого батальйону 53-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина В0927, міста Сєвєродонецьк/Лисичанськ Луганської області).

З 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

Обставини загибелі:

25 травня 2015 року близько 12:00 в Луганській області біля кордону з Російською Федерацією, на контрольованій Україною території, медичний автомобіль Збройних Сил України УАЗ-«таблетка», який із двома військовослужбовцями їхав з села Комишне у село Сизе Станично-Луганського району, був розстріляний із засідки бойовиками з автоматичної зброї. У результаті обстрілу старшина Шлямар отримав важке поранення у спину і помер під час транспортування до шпиталю[2][3].

Залишились дружина та троє дітей.

28 травня 2015 року похований на міському кладовищі в Умані[4].

Нагороди

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].

Почесний громадянин міста Умань (09.2015). Його ім'ям названо вулицю в Умані.

Примітки
  1. Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 30 січня 2017.
  2. Шлямар Ігор Олександрович старшина – Книга пам′яті загиблих за Україну - Український меморіал. ukraine-memorial.org. Процитовано 30 січня 2017.
  3. На Сході від кулі снайпера загинув уманчанин. vikka.ua. Процитовано 30 січня 2017.
  4. В Умані загиблого героя проводжали на колінах | Вечірня Умань. vch-uman.in.ua. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 30 січня 2017.
  5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №9/2016 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (англ.). Процитовано 30 січня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.