Комишне (Станично-Луганський район)

Коми́шне — село в Україні, у Станичо-Луганському районі Луганської області. Населення становить 732 особи. Орган місцевого самоврядування — Комишненська сільська рада.

село Комишне
Країна  Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Станично-Луганський
Рада Комишненська сільська рада
Основні дані
Засноване 1886
Населення 732
Площа 4,96 км²
Густота населення 147,58 осіб/км²
Поштовий індекс 93644
Телефонний код +380 6472
Географічні дані
Географічні координати 48°43′10″ пн. ш. 39°38′09″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 105 м
Водойми річка Балка Комишова
Місцева влада
Адреса ради 93644, Луганська обл., Станично-Луганський р-н, с. Комишне, вул. Дружби, 3
Карта
Комишне
Комишне
Мапа

Географія

Географічні координати: 48°43' пн. ш. 39°38' сх. д. Загальна площа села — 4,96 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 17 км від районного центру. Найближча залізнична станція — Вільхівка, за 10 км[1]. У селі бере початок річка Балка Комишова.

Історія

Населений пункт засновано як хутір Комишний у XVIII столітті. Першими поселенцями стали донські козаки, а також селяни з Правобережної України та центральних губерній Російської імперії[2].

У другій половині XIX століття на території поселення нараховувалось 117 дворів, де проживав 391 чоловік та 388 жінок[2].

1892 року побудовано Свято-Вознесенський храм[3].

У 1932–1933 роках Камишненська сільська рада постраждала від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 26 осіб, імена яких встановлено[4].

У 1950-х роках до складу Комишного було приєднано хутір Паськів[2].

Наприкінці 1960-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу «Заповіт Ілліча», восьмирічна школа, бібліотека, клуб і лікарня[1].

Упродовж війни на сході України село потрапило до зони бойових дій[5]. 12 серпня 2014 року прикордонний пункт біля села був обстріляний артилерією з боку Росії[6]. 20 серпня 2014-го загинув під час мінометного обстрілу блокпосту біля села Камишине сержант 13-го батальйону «Чернігів-1» Руслан Джужа. 9 лютого 2015 року Комишне зазнало обстрілу із «Градів» з території Росії, снаряди були випущені зі станиці Митякинської (Тарасовський район Ростовської області), пошкоджень зазнали кілька житлових будинків[7]. 25 травня 2015-го біля Комишного терористи розстріляли медичний військовий автомобіль, один український військовий загинув, ще один поранений[8].

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 732 особи, з них 12,43% зазначили рідною мову українську, 86,75% — російську, а 0,82% — іншу[9].

Пам'ятки

Неподалік від села розташований ботанічний заказник місцевого значення «Комишнянський».[10]

На околицях Комишного виявлено 2 поселення епохи бронзи, поселення пізнього середньовіччя, могильник раннього середньовіччя та 10 курганних могильників із 26 курганами[2].

Примітки
  1. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область, 1968, с. 840.
  2. Высоцкий В. И. (2003). Исторические аспекты топононимов Луганщины. Луганск. с. 196.
  3. Село Камышное Свято-Вознесенский храм Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.(рос.)
  4. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область, 2008, с. 534.
  5. Бойовики обстріляли позиції прикордонників на Луганщині — В.Польовий
  6. З Росії по пункту пропуску «Успенка» здійснено 150 пострілів, — Радбез
  7. Село Комишне на Луганщині обстріляли «Градами» з території РФ — Г.Москаль
  8. Терористи розстріляли автомобіль медиків: є жертви
  9. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
  10. Природно-заповідний фонд Луганської області //О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц. О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганська: ВАТ «ЛОД». — 168 с., стор. 85-86. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 5 жовтня 2013.

Джерела
  • Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 939 с.
  • Михайличенко В.В., Борзенко М.О., Жигальцева В.Л. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область. — Луганськ : Янтар, 2008. — 918 с. — 3500 прим.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.