Шпрингер Меєр Пейсахович

Ме́єр Пейса́хович Шпри́нгер (19 вересня 1909(1909-09-19), Ковель, Ковельський повіт, Волинська губернія, Російська імперія — не раніше 1985) — український радянський діяч. Депутат Народних зборів Західної України у 1939 році. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1940–1947).

Шпрингер Меєр Пейсахович
Народився 19 вересня 1909(1909-09-19)
Ковель, Ковельський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер не раніше 1985
Країна  Російська імперія
 Російська республіка
 УНР
 Польська Республіка
 СРСР
Національність євреї
Діяльність державний діяч, політик
Посада депутат Верховної Ради УРСР
Партія КПЗУ і КПРС
Нагороди

Біографія

Народився 19 вересня 1909(19090919) року в багатодітній сім'ї торгівця худобою в місті Ковель, тепер Волинська область, Україна. Єврей. Під час Першої світової війни сім'я Шпрингерів виїхала в Одесу, де Меєр працював продавцем газет, кур'єром в радянській установі. Після повернення в Ковель, з дванадцяти років Меєр Шпрингер працює учнем в магазині залізних виробів, в продавця льону, підробляє вантажником, прикажчиком на лляному складі.

Член КПЗУ з 1930 року. 1932 року заарештований і засуджений польським судом на шість років ув'язнення. Перебував у луцькій, сідлецькій, полоцькій тюрмах. Через п'ять років повернувся в Ковель. Три місяці вів підпільну роботу, а потім був знову заарештований. З ковельської тюрми висланий 1936 року до концтабору Береза-Картузька, де пробув 15 місяців. Після виходу з концтабору півроку жив на волі, потім знову заарештований і засуджений у 1938 році на дванадцяти років ув'язнення.

18 вересня 1939 року звільнений з тюрми в Равічі, повернувся в Ковель. Працював завідувачем ковельської біржі праці, черговим на залізничному вокзалі станції Ковель, заступником голови виконкому Ковельської міської ради.

24 березня 1940 року був обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання від Ковельського виборчого округу № 308 Волинської області.

Учасник німецько-радянської війни. 12 вересня 1941 року попав у полон поблизу Кременчука[1]. Після важкого поранення прибув на Волинь, де з 1944 по 1975 року працював на Луцькому пивзаводі — директором, бригадиром цеху. З 1975 року — персональний пенсіонер.

Нагороди

Примітки
  1. Ширингер Меер Пейсахович. Донесение о безвозвратных потерях // Сайт «Память народа». (рос.)
  2. Шпрингель Меер Пейсахович. Юбилейная картотека награждений // Сайт «Память народа». (рос.)

Джерела
  • Новицкий Б. Люди Львовской дороги. — Москва, 1940. (рос.)
  • Шпрингер Меєр Пейсахович : облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 306–307.
  • Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 81.
  • Список депутатів, обраних у Верховну Раду УРСР // Вісті [Рад депутатів трудящих УРСР] : газета. — Київ, 1940. — № 72 (5861). — 28 березня. — С. 1.
  • Меєр Пейсахович Шпрінгер // Радянська Волинь : газета. — Луцьк, 1940. — № 23. — 27 лютого. — С. 1–2.
  • Шпрингер Меєр Пейсахович // Борці за возз’єднання : біографічний довідник / Ю. Сливка (керівник) та ін. — Львів : Каменяр, 1989. — С. 343–344. — ISBN 5-7745-0174-4.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.