Штаркман Наум Львович
Наум Львович Штаркман (28 вересня 1927 — 20 липня 2006) — радянський піаніст і педагог, заслужений артист РСФСР[3], Народний артист Росії.
Штаркман Наум Львович | |
---|---|
| |
Основна інформація | |
Дата народження | 28 вересня 1927[1] |
Місце народження | Житомир, Українська СРР, СРСР |
Дата смерті | 20 липня 2006[1][2] (78 років) |
Місце смерті | Москва, Росія |
Поховання | Востряковський цвинтар |
Громадянство | СРСР і Росія |
Професії | піаніст, композитор, академічний музикант, музичний педагог |
Освіта | Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського |
Відомі учні | Софія Мошевич |
Жанри | класична музика |
Нагороди |
Біографія
Народився у Житомирі. Закінчив Московську консерваторію імені П. І. Чайковського по класу Костянтина Ігумнова (1949; Ігумнов помер у 1948 р., але Штаркман відмовився закінчувати навчання в іншого педагога і готувався до випуску без формального наставника, неофіційно консультуючись із Святославом Ріхтером)
У 1950-і рр.. брав участь у різних міжнародних конкурсах, ставши, зокрема, першим переможцем Міжнародного конкурсу піаністів імені Віани да Мотта (Лісабон, 1957) і отримавши третю премію Першого Міжнародного конкурсу імені Чайковського (1958). Проте незабаром після цього Штаркман був заарештований і засуджений за статті 121 КК РРФСР (гомосексуальність). Це зруйнувало його концертну кар'єру: довгі роки виступу Штаркман допускалися тільки в провінціях або у другорядних залах. Лише 1987 р. Штаркман отримав посаду професора Московської консерваторії. Після цього він знову почав виступати в багатьох країнах світу.
З 1993 року Штаркман був головою журі Міжнародного конкурсу піаністів імені Ігумнова, який проводиться в Липецьку. Штаркман широко визнаний як інтерпретатор романтичного і постромантичного репертуру — творів Шумана, Шопена, Ліста, Чайковського та Рахманінова.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Почесне звання присвоєно указом президії Верховної Ради РРФСР від 18 квітня 1990 г.
Посилання
- Наум Штаркман: 55 лет на сцене (статья в газете «Культура»
- Интервью газете «Труд»
- Некролог в журнале «Лехаим»
- Наум Штаркман в воспоминаниях друзей