Штерівка
Штерівка — селище міського типу Луганської області, підпорядковане Краснолуцькій міськраді.
| смт Штерівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Луганська область |
| Район/міськрада | Краснолуцька міськрада |
| Рада | Штерівська селищна рада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засноване | 1723[1] |
| Статус | із 1938 року |
| Площа | 5,32 км² |
| Населення | ▼1273 (01.01.2013)[2] |
| Густота | 249 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 94548 |
| Телефонний код | +380 6432 |
| Географічні координати | 48°19′06″ пн. ш. 38°56′45″ сх. д. |
| Водойма | р. Юліна |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Петровеньки |
| До станції: | 7 км |
| До обл. центру: | |
| - автошляхами: | 55 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 94548, Краснолуцька міськрада, смт Штерівка, вул. Леніна, 3а |
| Карта | |
  Штерівка | |
 Штерівка | |
 | |
|
| |
Населення 1273 меш. (2013). Населення працює на копальні вугілля і на заводах міста Красний Луч. Відоме з кінця 18 століття.
Історія
Село Штерівка засноване в кінці XVIII століття полковником Штеричем. У 1906 році селяни спалили кілька маєтків місцевих поміщиків.В жовтні 1917 року в селі створено партійний осередок. В 1918 році створено комбід, головою якого був Є. О. Носко. В 1919 році він разом з першим головою сільської Ради Я. Дроботом загинув від рук денікінців. Під час Великої Вітчизняної війни уродженка Штерівки В. П. Бондаренко, яку вивезли на німецьку каторгу, стала членом підпільної організації «Братське співробітництво військовополонених». Ця організація вела антифашистську пропаганду, готувала повстання. В. П. Бондаренко була схоплена фашистами, але не виказала товаришів. Її кинули до Освенціму, проте Радянська Армія визволила патріотку.
За даними на 1859 рік у казенному селі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 798 осіб (399 чоловіків та 399 жінок), налічувалось 85 дворових господарства, існувала православна церква[3].
Станом на 1886 рік в селі, центрі Штерівської волості, мешкало 646 осіб, налічувався 124 двори, існували православна церква, винокуренний завод, паровий млин, лавка, щороку 20 березня проходив ярмарок[4].
Література
Галерея
Меморіал на місці гибелі генерала Шаймуратова
Видатні виходці
- Задорожній Федір Авксентійович (н. 1918) — визначний громадський та політичний діяч Черкащини, Почесний громадянин міста Черкаси.
- Кухаренко Євгеній Іванович (н. 1937) — лікар-хірург, кандидат медичних наук (1971), Заслужений лікар Української РСР (1980), кавалер Ордена Дружби Народів (1986), провідний спеціаліст в області абдомінальної хірургії Четвертого головного управління Міністерства охорони здоров'я УРСР (1975-1993 рр., м.Київ).
Примітки
- ВРУ
- Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
- Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2224) (рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Джерела
- Облікова картка[недоступне посилання з травня 2019]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Історія міст і сіл Української РСР. Том Луганська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 383