Вулиця Льва Толстого (Київ)

Ву́лиця Льва Толсто́го — вулиця в Голосіївському, Солом'янському та Шевченківському районах міста Києва, місцевість Паньківщина. Пролягає від площі Льва Толстого до залізничного шляхопроводу (продовженням є вулиця Митрополита Василя Липківського).

Вулиця Льва Толстого
Київ
Вулиця Льва Толстого
Місцевість Паньківщина
Район Голосіївський, Солом'янський, Шевченківський
Назва на честь Льва Толстого
Колишні назви
Шулявська, Караваєвська, Толстого
Загальні відомості
Протяжність 1,9 км
Координати початку 50°26′22″ пн. ш. 30°30′56″ сх. д.
Координати кінця 50°26′19″ пн. ш. 30°29′38″ сх. д.
Поштові індекси 01004, 01032, 01033, 01601, 03035
Транспорт
Найближчі станції метро  «Університет»,
 «Вокзальна»,
 «Площа Льва Толстого»
Автобуси А  20, 69; 5 (вул. Саксаганського та Жилянська)
Трамваї лінія існувала до 1987 року
Тролейбуси Тр 5, 7, 8, 17, 93Н, 94Н; 3, 9, 12, 14, 91Н (вул. Саксаганського та Жилянська)
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11694
У проєкті OpenStreetMap r415290
Мапа
 Вулиця Льва Толстого у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Велика Васильківська, Пушкінська, Антоновича, Терещенківська, парк імені Тараса Шевченка, вулиці Володимирська, Тарасівська, Паньківська, Микільсько-Ботанічна, Назарівська, Саксаганського, Жилянська, Сім'ї Прахових.

Історія

Вулиця виникла в 1850-ті роки під назвою Шулявська, оскільки пролягала в бік місцевості Шулявка. З 1891 року отримала назву Караваєвська — на честь видатного хірурга Володимира Караваєва, у зв'язку з 50-річчям його діяльності в Київському університеті. З 1920 року — вулиця Толстого. Під час німецької окупації міста у 19421943 роках — вулиця Шевченка (Шевченко-штрассе)[1][2]. Сучасна назва — з 1944 року[3].

1909 року вулицею прокладено трамвайну лінію в бік Солом'янки (існувала до 1987 року).

Пам'ятки архітектури, історично та архітектурно значні споруди

Також історичну та архітектурну цінність мають будинки № 3, 5, 8, 12, 12, 13, 14, 15, 17, 23, 27, 29, 41, 43, 55, 59.

Персоналії

Зображення

Примітки

  1. Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К. : Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195–213.
  2. Шевченківська районова управа м. Києва. Список вулиц, майданів, садків і парків р-ну «Киев-Центр». На 1-ше Липня 1943 р. // ДАКО, ф. Р-2359, оп. 3 , спр. 7, арк. 36.
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 липня 2011. Процитовано 7 жовтня 2009.
  5. Українські радянські художники. Довідник. Київ: Мистецтво, 1972. — 563 с.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.