Шустівці

Село Шустівці розташоване в південно-західній частині Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Саме село міститься в улоговині між пагорбами Волино-Подільської височини і простягається по р. Збруч. Село Шустівці розташоване на 48º41'15" північної широти і 26º14'40" східної довготи.

Від районного центру село знаходиться на віддалі 30 км. Головні шляхи сполучення від Шустовець проходять ґрунтові до Залісся-1, а далі в Кам'янець-Подільський — шосейна дорога. Найближча залізнична станція знаходиться за 7 км у с. Іване-Пусте Борщівського району Тернопільської області.

На півночі Шустівці межують із с. Ніверка, на південному сході — з с. Чорнокозинці; на заході, по р. Збруч — із с. Залісся Борщівського району Тернопільської області. В адміністративному відношенні с. Шустівці є центром, де міститься виконавчий комітет сільської ради.  До сільської ради, окрім Шустовець, входять також села Ніверка, Чорнокозинці та Нововолодимирівка.

Стосовно походження назви села існують три версії.

Із розповідей Ситника Григорія, Колісника Андрія та інших старожилів с. Шустовець відомо таке, що що в період татаро-турецько-польських гонінь за людьми, населення тікало в наші місця і на даному острові (такій формі майбутнього поселення сприяла р. Збруч, яка в давнину обтікала населений пункт з усіх сторін) оселилося шість сімей чи господарств (так розповідає Завльнюк Г. — це він чув від якогось архієрея в церкві, коли ще був малим і ходив у школу). Інші старожили також твердять, що назва «Шустівці»  походить від шести перших поселенців. Важко звичайно говорити, чи це дійсно так, та й не відомо, чи справді було шість поселень, а можливо спершу поселилося 2-3 сім'ї або ж їх було більше шести.

Більш достовірне походження села Шустівці буде від слів «шуста» і «щшутьма». Визначення цих слів знаходимо у тлумачному словнику В. І. Даля. «Шуста» означає «мох, яким обростають пні дерев», а «шутьма» — зарослі, пустир, дике місце. Ця версія видається більш переконливішою. Можна припустити, що назва походить від цих слів слов'янського походження.

Подільський історик і краєзнавець Ю. Сіцінський у праці «Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета» вказує, що у XV ст. в джерелах згадуються «Шыстовцы». Можливо, ця назва може походити выд слова «шыста». Шисти — це дубові або інші дерев'яні кілки, якими обгороджували поселення, господарства. Були «шисти» на яких прив'язували солому і запалювали, а спеціальні сторожі подавали знак, у який бік тікати, коли наступає ворог. Оскільки Шустівці розміщувалися між горбами, можливо, на цих горбах стояли шисти, по яких вартові сповіщали про наближення ворога. І від цих шистів могла б і піти назва «Шустівці». Таким чином, «шуста», «шутьма», «шисти» дали назву селу Шустівці. На цій версії щодо походження назви особливу увагу акцентував місцевий вчитель історії та краєзнавець М. А. Танасков у власному дослідженні про історію Шустовець.

Село Шустівці виникло і існує уже більше п'яти століть. Про давність його свідчать сільські кладовища. Їх у селі нараховується біля чотирьох. Відомо, що на кожному кладовищі здійснювалося поховання протягом ста років.

Вперше згадується в історичних документах 1493 року. Поблизу виявлено кам'яні знаряддя праці доби неоліту (VI—V тисячоліття до н. е.).

На сучасному етапі село продовжує існувати. Станом на 2014 р. у Шустівцях проживають 256 жителів. Переважно це люди старшого і похилого віку, так як молоде покоління майже все перебуває у місті. У селі є школа, в якій навчаються 28 учнів, працює педагогічний колектив у складі 10 вчителів. Функціонує медпункт, відділення зв'язку, будинок культури, бібліотека, магазин. Землі села перебувають в оренді Приворотської філії ТОВ «Нібулон». Існує автобусне сполучення з районним центром.

У лютому 2010 року влада раптово знімає з селян Шустовець Чорнобильську зону посиленої радіоактивності (4 категорія).

В селі народились і проживали:

• Бесараба Михайло Михайлович — майстер ковальської справи, художник, графік
• Братенко Калінін Калінінович — полковник Міністерства оборони України
• Братенко Михайло Калінінович — доктор хімічних наук, професор, завідувач кафедри медичної та фармацевтичної хімії Буковинського державного медичного університету
• Василів Михайло Миронович — штабіст 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу
• Єрменчук Петро Петрович — заслужений вчитель України, відмінник освіти України.
• Єрменчук Віктор Петрович — журналіст, громадський діяч, директор мотобольного клубу «Поділля», заступник керівника Кам'янець-Подільської районної ради
• Мартинюк Марія Степанівна — народна складачка пісень, майстриня
• Марчишина Алла Анатоліївна — декан факультету іноземної філології КПНУ ім. І. Огієнка, доктор філологічних наук, доцент
• Овчарук Василь Іванович — доктор сільськогосподарських наук, професор
• Рога Олександр Антонович — поет
• Сарахман Олександр Олександрович — народний умілець, скульптор, художник
• Танасков Василь Васильович — лікар-хірург, депутат муніципальної ради одного з округів Москви
• Танасков Михайло Архипович — краєзнавець, історик, художник, фотограф.

Дерев'яна церква «Різдва Пресвятої Богородиці» ПЦУ(УПЦ) (2007 р.). На території храму у 2014 році, стараннями жителів села, під керівництвом настоятеля протоієрея Віктора Засадзінського, встановлено пам'ятник «Героям Небесної Сотні»

Курган Слави, споруджений на честь 30-річчя визволення с. Шустовець від німецько-фашистських загарбників у 1975 р.

Пам'ятник загиблим воїнам-односельчанам у Великій Вітчизняній війні

Пам'ятник Т. Г. Шевченку

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

1. Szustowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 82. (пол.)
2. Батюшков Н. Историческое описание Подолии / Н. Батюшков. — 1891. — 300 с.
3. Гульдман В. К. Памятники старины в Подолии (материалы для составления археологической карты Подольской губернии) / В. К. Гульдман. — Каменец-Подольский, 1891. — 245 с.
4. Исторические сведения о приходах и церквях Подольской епархии. — 1895. — Вып.1. — 266 с.
5. Танасков М. А. Історія села Шустовець / М. А. Танасков. — Шустівці, 1975. — Рукопис. — 60 с.
6. Труды Подольского Епархиального историко-статистического комитета / под ред. Н. И. Яворовского. — Каменец-Подольский: Тип. Подольского губернского правления, 1895. — Вып. седьмой. — 547 с.
7. Кам'янецька чорнобильська зона — Кам'янецький часопис КлюЧ. 2017-10-28