Щуринська волость

Щуринська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Луцького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Щурин.

Щуринська волость
Центр Щурин
Площа 24 055 (1885)
Населення 7221 осіб (1885)
Густота 27.5 осіб / км²
Наступники ґміна Щужин

Станом на 1885 рік складалася з 17 поселень об'єднаних у 10 сільських громад. Населення — 7221 осіб (3644 чоловічої статі та 3577 — жіночої), 427 дворових господарства[1].

Основні поселення волості:

  • Щурин — колишнє власницьке село, за 35 верст від повітового міста; волосне правління; 260 осіб, 31 двір, православна церква, школа, вітряк. За 3 версти — німецька колонія Аполонія зі школою. За 9 верст — німецька колонія Станіславівка зі школою. За 10 верст — німецька колонія Романівка зі школою та шкіряним заводом. За 14 верст — німецька колонія Каролінок зі школою. За 15 верст — німецька колонія Романів зі школою. За 15 верст — німецька колонія Романівка зі школою. За 18 верст — німецька колонія Оленів зі школою.
  • Вітоніж — колишнє власницьке село, 376 осіб, 42 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяні млини.
  • Вічині — колишнє власницьке село, 260 осіб, 30 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
  • Городині — колишнє власницьке село, 135 осіб, 16 дворів, православна церква, постоялий будинок.
  • Доросині — колишнє власницьке село, 320 осіб, 39 дворів, православна церква.
  • Малі Березолупи — колишнє власницьке село, 126 осіб, 16 дворів, православна церква, постоялий будинок.
  • Раймісто — колишнє власницьке село, 130 осіб, 16 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
  • Семеренки — колишнє власницьке село, 175 осіб, 20 дворів, православна церква, постоялий будинок.
  • Хорохорин — колишнє власницьке село, 391 особа, 47 дворів, православна церква, 2 постоялі будинки.

Під владою Польщі
Гміна Щужин
1921-1939
Воєводство Волинське
Повіт Луцький
Адмінцентр гміни Щурин, Березолупи-Великі
Тип гміни Сільська
Громади 40

18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. Волость продовжувала існувати як ґміна Щужин Луцького повіту Волинського воєводства в тих же межах, що й за Російської імперії та Української держави.

1 січня 1925 р. село Малий Порськ вилучено з ґміни Щурин Луцького повіту і передано до ґміни Голоби Ковельського повіту[2].

1 квітня 1930 р. з ґміни Щужин до новоутвореної ґміни Княгининок передані села: Озденіж, Уляник I і Уляник II[3].

Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 40 громад[4]:

  1. Адамівка — колонії: Адамівка, Глинчі, Острів і Васовичі;
  2. Баб'я — колонії: Баб'я і Аполонія;
  3. Березолупи-Великі — село: Березолупи-Великі;
  4. Березолупи-Малі — село: Березолупи-Малі, фільварок: Березолупи та колонії: Ясинівка і Кути;
  5. Богушівка — село: Богушівка;
  6. Хмільник — колонії: Хмільник і Бистриця;
  7. Хоробрин-Північний — село: Хоробрин-Північний;
  8. Хоробрин-Південний — село: Хоробрин-Південний та колонія: Курмань;
  9. Доросині — село: Доросині та колонія: Громош;
  10. Доросині-Нові — колонії: Доросині-Нові й Страхолин;
  11. Геленів — колонія: Геленів;
  12. Геленів — колонії: Мар'янівка-Хорохоринська, Матильдів і Михайлівка;
  13. Городині — село: Городині;
  14. Городинські-Будки — колонія: Городинські-Будки;
  15. Ясинівка — село: Ясинівка та фільварок: Ясинівка;
  16. Йозефіни — колонії: Йозефіни, Антонівка, Дубівка і Мар'янівка-Березолупська;
  17. Камілівка — колонія: Камілівка;
  18. Кияж — село: Кияж;
  19. Краватка — село: Кроватка;
  20. Курган — колонія: Курган;
  21. Любче — село: Любче;
  22. Мар'янівка-Богушівська — колонія: Мар'янівка-Богушівська;
  23. Немир — село: Немир та колонії: Казимирівка і Переходи;
  24. Невраж — село: Невраж;
  25. Невільне — село: Невільне;
  26. Вільшанів — колонії: Вільшанів, Анелівка, Емільянів, Кривуля, Романів II і Задіброва;
  27. Ожджари — колонії: Ожджари, Доросині-Малі, Новини, Осташин і Ставки;
  28. Раймісто — село: Раймісто та колонія: Ямне;
  29. Романів — колонії: Романів I, Чорні-Лози, Францишківка, Однівка і Романівка;
  30. Семеринки — село: Семеринки та колонія: Янів;
  31. Станіславівка — колонії: Станіславівка, Цецилівка, Лібеншлодт, Полянка і Осика;
  32. Щурин — село: Щурин;
  33. Трилісці — село: Трилісці;
  34. Тристень — село: Тристень та колонії: Людмилівка і Володимирівка;
  35. Тихатинь — село: Тихатинь та колонії: Романівка-Велика і Судилівка;
  36. Вічині — село: Вічині;
  37. Вітоніж — село: Вітоніж;
  38. Заострів — колонії: Заострів, Діброва і Вічині-Нові;
  39. Зубильне — село: Зубильне;
  40. Жичинок — колонії: Жичинок, Богушівка, Броніславівка, Каролінівка, Владиславівка, Зубильне і Жичинок.

Адміністративний центр ґміни було перенесено в село Березолупи-Великі.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна Щужин ліквідована у зв'язку з утворенням Березолупського (Мар'янівського) району.

Джерела

Посилання
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 1 października 1924 r. o wyłączeniu wsi Mały-Porsk z gminy Szczuryn powiatu łuckiego i włączeniu jej do gminy Hołoby w powiecie kowelskim. Dz.U. 1924 nr 88 poz. 839
  3. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 5 marca 1930 r. o utworzeniu gmin wiejskich Kiwerce i Kniahininek w powiecie łuckim, województwie wołyńskiem. Dz.U. 1930 nr 21 poz. 181 (пол.)
  4. Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 63-64 Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.