Югані Аго

Югані Аго
фін. Juhani Aho
Югані Аго
Ім'я при народженні Йоганнес Бруфельдт (Johannes Brofeldt)
Псевдо Югані Аго
Народився 11 вересня 1861(1861-09-11)[1][2][…]
Лапинлагті, Північна Савонія, Куопіоська губернія, Російська імперія[3][2]
Помер 8 серпня 1921(1921-08-08)[3][1][…] (59 років)
Гельсінкі, Фінляндія[3][2]
·дифтерія
Громадянство  Фінляндія
Національність фін
Місце проживання Aholad, Ярвенпяа
Діяльність прозаїк
Alma mater Гельсінський університет[2]
Мова творів фінська
Роки активності з 1883
Напрямок реалізм
Жанр повісті, історичні романи, оповідання, новели, нариси
Magnum opus «Залізниця», (1884), «Розчавлений світом», (1886), «Юга» (1911)
У шлюбі з Venny Soldan-Brofeldtd
Діти Heikki Ahod, Antti Ahod і Björn Soldand
 Югані Аго у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Роботи у  Вікіджерелах

Югані Аго (фін. Juhani Aho; 11 вересня 1861, Лапінлагті — 8 серпня 1921, Гельсінкі) — фінський письменник, перекладач, журналіст, редактор найстарішої фінської газети Keskisuomalainen. До 1907 - Йоганнес Бруфельдт (Johannes Brofeldt). Найвідоміші твори - «Залізниця» / Rautatie, 1884, «Розчавлений світом», 1886. Аго — автор нарисів, новел, повістей з життя інтелігенції, історичних романів.

Працював у місті Іісалмі, де створено його меморіальний музей та встановлено пам'ятник.

Біографія

Йоганнес Бруфельдт народився в будинку священика в Лапінлагті (Lapinlahti). Батько Йоганнеса був популярним проповідником, відомим у тому числі і своєю невибагливістю, відмовою від високих церковних постів та світських посад.

Шкільну освіту хлопець отримав у ліцеї міста Куопіо (1872—80 роки). Це місто називали «бастіоном фінської культури», оскільки тут вплив шведської культури в порівнянні з іншими районами Фінляндії завжди було істотно меншим.

Вже у перших літературних дослідах, що відносяться до шкільних років, Бруфельдт став використовувати псевдонім Югані Аго. Слово «аго» (фін. aho, «галявина», «заросла травою або молодим лісом пропалина», згідно з фінсько-шведським словником Еліаса Леннрота), узято, вочевидь, із «Калевали» і «Кантелетар», у яких воно має зазвичай романтичний відтінок.

Після закінчення школи Аго вступив до Гельсінського університету, став активно брати участь у студентському політичному житті. До періоду початку 1880-х років належать і невеликі оповідання, які він тоді писав. Вже у своїх ранніх творах тексти Аго відрізнялися багатством мови, показували, наскільки добре автор орієнтувався саме в нюансах її розмовного варіанту.

У 1884 році була опублікована «Залізниця» — твір, який, як стало зрозумілим згодом, був одним з найкращих у творчій біографії письменника. У цій повісті, а також у романах «Дочка пастора» (1885) і «Дружина пастора» (1893) Аго застосовував такий прийом, як поєднання синтетичних (збірних, типових) персонажів з природними (хвилинними, справжніми) спостереженнями і настроями.

Поштова марка Фінляндії 1961 року випуску, присвячена сторіччю з дня народження Югані Аго

Починаючи від 1880-х років Аго активно займався і журналістикою — писав численні статті для столичних і провінційних видань, сам був видавцем двох провінційних газет, а також брав участь у створенні газети «Пяйвялегті» (пізніше вона почала видаватися під назвою «Гельсінін Саномат», у ній письменник співпрацював до кінця життя, і нині це одна з найбільших газет Фінляндії).

У 1890-х роках Аго захопився написанням історичних творів, серед яких можна виділити збірник новел «Ті, що прокинулися» (1894) про пієтистів північної Фінляндії, роман «Для пана» (1897) про життя карелів, роман «Весна і заморозки» (1906) про події середини XIX століття, пов'язаних з фінським національним самоусвідомленням і діяльністю Йогана Снельмана (1806—1881), Еліаса Леннротом (1802—1884) і Пааво Руотсалайнена (1777—1852).

Югані Аго активно займався перекладами — зі скандинавських мов, а також з французької.

У 1911 році вийшла повість (роман) «Юга». Істотних відгуків ця подія не викликала, але пізніше, вже після смерті Аго, цей твір було визнано одним з найвидатніших у творчості письменника. Станом на 2010 рік відомо про 4 екранізації цієї повісті, за її мотивами створено 2 опери, поставлено декілька вистав.

Аго все життя був завзятим рибалкою. Останнім його твором стала збірка «Розповіді про лосося і анекдоти про рибу», що вийшла 1921 року вже після його смерті.

Родина

У 1891 році Югані Аго одружився з художницею Венні (офіційне ім'я Вендла Ірені) Солдан (1863—1945). Вона була не тільки його дружиною, але і співавтором — в 1894 році вийшла їх спільна дитяча книга «Фінська ілюстрована книжка для дітей і молоді».

Подружжя мало двоє дітей.

Бібліографія

Бібліографія видань творів Югані Аго рідною мовою (з указанням року і видавництва):

  • 1883 — Siihen aikaan kun isä lampun osti.
  • 1884 — Kievarin pihalla; Muudan markkinamies. WSOY.
  • 1884 — Rautatie, іл. Ееро Ярнефельт. WSOY.
  • 1885 — Papin tytär. WSOY.
  • 1886 — Hellmanin herra; Esimerkin vuoksi.
  • 1888 — Novelleja, у співавторстві з Kauppis-Heikki і Pekka Aho. Wickström, Куопіо.
  • 1889 — Helsinkiin. WSOY.
  • 1889 — Kuvauksia. Kastegrenin kirjakauppa, Куопіо.
  • 1889 — Muuan markkinamies, 2. painos. WSOY.
  • 1890 — Yksin, роман. WSOY.
  • 1891 — Lastuja: kertomuksia ja kuvauksia. WSOY.
  • 1892 — Uusia lastuja: kertomuksia ja kuvauksia. WSOY.
  • 1893 — Juhani Ahon kirjoittamia lastuja: valikoima teoksista Lastuja ja Uusia lastuja. WSOY.
  • 1893 — Papin rouva, роман. WSOY.
  • 1894 — Heränneitä: kuvauksia herännäisyyden ajoilta, збірка оповідань. WSOY.
  • 1894 — Maailman murjoma, оповідання, іл. Ееро Ярнефельт. WSOY.
  • 1894 — Suomalainen kuvakirja lapsille ja nuorisolle, іл. Venny Soldan-Brofeldt. Hagelstam, Гельсінкі.
  • 1896 — Kertomuksia ja kuvauksia, іл. Ееро Ярнефельт. WSOY.
  • 1896 — Lastuja: kolmas kokoelma. WSOY.
  • 1897 — Panu: kuvauksia kristinuskon ja pakanuuden lopputaistelusta Suomessa, роман. WSOY.
  • 1899 — Katajainen kansani: ja muita uusia ja vanhoja lastuja vuosilta 1891 ja 1899. WSOY.
  • 1899 — Kolme lastua lapsille. WSOY.
  • 1899 — Lastuja: neljäs kokoelma. WSOY.
  • 1900 — Juhani Ahon kirjasia kansalaisille 1-2. WSOY.
  • 1900 — Katajainen kansani. 2. sarja. WSOY.
  • 1901 — Aatteiden mies: piirteitä August Fredrik Soldanin elämästä. WSOY.
  • 1901 — Kansalaisadressi 1901 : kertomus asevelvollisuusasian johdosta syntyneestä kansalaisadressista vuonna 1901, tekijät Juhani Aho ym. WSOY.
  • 1901 — Tutkimus taudin syistä : «rauhan aatteelle» omistettu. WSOY.
  • 1902 — Metsästysalueiden muodostamisesta ja metsänriistan hoidosta. WSOY.
  • 1903 — Panu: nelinäytöksinen näytelmä. WSOY.
  • 1904 — Lastuja: viides kokoelma. WSOY.
  • 1905 — Antti Ahlström: hans lif och verksamhet, біографія. Гельсінкі. (ilmestyi suomeksi 7 vihkona nimellä Antti Ahlströmin elämäntyö. 1907—1910)
  • 1905 — Lastuja: valikoima kouluja varten: tekijän toimittama. WSOY.
  • 1906 — Kevät ja takatalvi 1-2, роман. Otava.
  • 1906 — Minkä mitäkin Italiasta, дорожные впечатления. Otava.
  • 1907 — Tuomio: kolminäytöksinen näytelmä. Otava.
  • 1908 — Minkä mitäkin Tyrolista, дорожні нотатки, іл. Björn Wasastjerna. Otava.
  • 1911 — Eläimiä, збірка оповідань. WSOY.
  • 1911 — Juha, роман. Otava.
  • 1911 — Sanomalehtimiesajoiltani. Otava.
  • 1912 — Maisemia: valikoima lastuja. WSOY.
  • 1912 — Muistelmia ja matkakuvia: sanomalehtimiesajoiltani 2. Otava.
  • 1912 — Sasu Punanen: ja muita lastuja. WSOY.
  • 1912 — Tyven meri: lastuja. WSOY.
  • 1912 — Vuorilla ja vuorten takana, збірка оповідань. Otava.
  • 1914 — Omatunto: saaristokertomus, роман. Otava.
  • 1915 — Kuvia ja kuvitelmia Suomen historiasta 1-3.
  • 1916 — Rauhan erakko, роман. Otava.
  • 1917 — Lastuja: seitsemäs kokoelma. WSOY.
  • 1918—19 — Hajamietteitä kapinaviikoilta 1-3. WSOY.
  • 1918—22 — Kootut teokset 1-10. WSOY.
  • 1919 — Rakkautta, збірка оповідань. WSOY.
  • 1920 — Muistatko? : kukkia keväiseltä niityltä. WSOY.
  • 1921 — Kootut lastut 1-2. WSOY.
  • 1921 — Lastuja 8 : lohilastuja ja kalakaskuja. WSOY.
  • 1922 — Matkakuvia: minkä mitäkin Italiasta: minkä mitäkin Tyrolista: matkoilta omassa maassa! WSOY.
  • 1923 — Lastuja lapsille. WSOY.
  • 1926 — Lastuja: valikoima kouluja varten: tekijän toimittama. WSOY.
  • 1928 — Eläinsatuja. WSOY.
  • 1929 — Lastuja lapsista. WSOY.
  • 1948 — Kosioretkestä Maailman murjomaan: kertomusta kertomusta. WSOY.
  • 1953 — Valitut teokset. WSOY.
  • 1961 — Kootut teokset: täydennysosat 1-3. WSOY.
  • 1972 — Punapukuinen tyttö ja muita lastuja: Juhani Ahon kertomuksia koulukäyttöön. Otava.
  • 1973 — Valitut teokset. Karisto.
  • 1974 — Lastuja. Otava.
  • 1978 — Papin tytär; Muistatko; Yksin. Karisto.
  • 1981 — Omatunto; Yksin; Juha. WSOY. — 1981
  • 1982 — Ensimmäinen onkeni. Juhani Ahon perhokerho, Iisalmi.
  • 1982 — Juha ; Rautatie ; Yksin. Karisto.
  • 1985 — Juhani Aho 1-3. Weilin + Göös.
  • 1986 — Juhani Ahon kirjeitä. Suomalaisen kirjallisuuden seura.

Цікавий факт

Український класик Михайло Коцюбинський у листі до Володимира Гнатюка в 1904 році назвав Аго улюбленим письменником.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 26. — ISBN 978-2-221-06888-5
  3. Ахо Юхани // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Джерела та посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.