Юлія Домна
Юлія Домна (*? - † 217, Антіохія), дружина римського імператора Септимія Севера і мати Каракалли і Ґети.
Юлія Домна | |
---|---|
Народилася |
не раніше 158 і не пізніше 170 Хомс, Сирія[1][2][…] |
Померла |
217[1][2][…] Антіохія-на-Оронті, Coele-Syriad, Римська імперія, Стародавній Рим[1][2][…] |
Поховання | Замок Сант-Анджело |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | філософиня |
Посада | Roman Empressd |
Рід | Династія Северів |
Батько | Julius Bassianusd[3] |
Мати | невідомо |
Брати, сестри | Юлія Меза[3] |
У шлюбі з | Септимій Север[3] |
Діти | Каракалла[3][4] і Гета[3][5] |
Родовід
- Птолемей I Сотер, Фараон Єгипту
- Птолемей II Філадельф, Фараон Єгипту
- Птолемей III Евергет, Фараон Єгипту
- Птолемей IV Філопатор, Фараон Єгипту
- Птолемей V Епіфан, Фараон Єгипту
- Птолемей V Епіфан, Фараон Єгипту
- Клеопатра ІІ, Фараон Єгипту
- Клеопатра III, Фараон Єгипту
- Птолемей X, Фараон Єгипту
- Клеопатра V, Фараон Єгипту
- Клеопатра VII, Фараон Єгипту
- Клеопатра Селена II, Фараон Єгипту
- Птолемей, Цар Мавретанії
- Гай Юлій Алексіон, Принц Сирії
- Гай Юлій Бассіан, Принц Сирії
- Юлія Домна, Римська Імператриця
- Юлія Меза, Принцеса Сирії
- Юлія Соемія, Принцеса Сирії
- Геліогабал, Римський Імператор
- Юлія Мамея, Принцеса Сирії
- Александер Север, Римський Імператор
- Юлія Соемія, Принцеса Сирії
- Гай Юлій Бассіан, Принц Сирії
- Гай Юлій Алексіон, Принц Сирії
- Птолемей, Цар Мавретанії
- Клеопатра Селена II, Фараон Єгипту
- Клеопатра VII, Фараон Єгипту
- Клеопатра V, Фараон Єгипту
- Птолемей X, Фараон Єгипту
- Клеопатра III, Фараон Єгипту
- Клеопатра ІІ, Фараон Єгипту
- Птолемей V Епіфан, Фараон Єгипту
- Птолемей V Епіфан, Фараон Єгипту
- Птолемей IV Філопатор, Фараон Єгипту
- Птолемей III Евергет, Фараон Єгипту
- Птолемей II Філадельф, Фараон Єгипту
Походження
Юлія Домна була сирійського походження. Вона народилася в місті Емесі (тепер Хомс). Її предки були жерцями храму Ваала. Юлія Домна була молодшою дочкою первосвященика Гая Юлія Бассіана і старшою сестрою Юлії Меси.
Дружина майбутнього імператора
У 184 році Юлія вийшла заміж за майбутнього імператора Септимія Севера. Шлюб виявився щасливим. Септимію подобалося, що його дружина захоплюється філософією. Незабаром у них народилося двоє синів - Луцій Септимій Бассіан (Каракалла) у 186 році і Публій Септимій Ґета у 189 році. Коли Септимій Север став імператором у 193 році, почалася громадянська війна з конкурентами, такими як Песценній Нігер і Клодій Альбін. Юлія Домна була в Римі поки її чоловік воював. Вона часто брала участь у палацових інтригах і у неї було багато ворогів, які звинувачували її в зраді й перелюбі. Жодне з цих звинувачень не було доведено. Вона супроводжувала Септимія Севера в поході проти бритів.
Правління Каракалли і Ґети
Коли імператор помер у 211 році в Еборакумі (сьогодні Йорк), імператорами стали Каракалла і Ґета. Двоє молодих людей ніколи не любили одне одного і часто сварилися. Ґета був убитий центуріоном Каракалли в тому ж році. Каракалла став єдиним імператором, але його стосунки з матір'ю були складними. Все ж, Юлія супроводжувала Каракаллу в його кампанії проти Парфії. Під час цього походу Каракаллу було вбито, й імператором став Макрін.
Останні роки життя
Макрін напевно був відповідальним за вбивство імператора, але він намагався зробити відносини з Юлією Домною мирними. Макрін наказав їй залишити Антіохію для проживання, але незабаром і він був убитий. Юлія Домна померла у тому ж році. Її тіло було привезено до Риму і поховане у Sepulcrum C. et L. Caesaris окремій камері у мавзолеї Августа. Пізніше її прах був переміщений в мавзолей Адріана. Юлія Домна була обожнена.
Посилання
Herbert W. Benario:Юлія Домна у De Imperatoribus Romanis (англ.)
- World History Encyclopedia — 2009.
- Visuotinė lietuvių enciklopedija
- Ив. Гр. Юлии сирийские // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XLI. — С. 344–346.
- Любкер Ф. Caracalla // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 247–248.
- Гета // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. VIIIа. — С. 586.