Яблучний оцет

Я́блучний о́цет — це вид харчового оцту, який отримують методом зброджування з сидру або яблучного мусту та який має від блідого до середнього бурштинове забарвлення. Непастеризований або органічний яблучний оцет містить оцтову матку, яка має павутиноподібний вигляд та може надавати оцтові дещо загуслого вигляду. Хоча оцтова матка не апетитна на вигляд, вона абсолютно нешкідлива.

Оцет
Харчова цінність в 100 г продукту
Енергетична цінність 22 ккал 90 кДж
Вода93.81 g
Білки0 g
Жири0 g
Вуглеводи0.93 g
- дисахариди0.40 g 
Ретинол (віт. A)0 мкг
Тіамін (B1)0 мг
Рибофлавін (B2)0 мг
Ніацин (B3)0 мг
Піридоксин (B6)0 мг
Фолацин (B9)0 мкг
Кобаламін (B12)0 мкг
Аскорбінова кислота (віт. С)0 мг
Токоферол (вітам. E)0 мг
Вітамін K0 мкг
Кальцій7 мг
Залізо0.20 мг
Магній5 мг
Фосфор8 мг
Калій73 мг
Натрій5 мг
Цинк0.04 мг
Джерело: USDA Nutrient database

Яблучний оцет використовують для заправки салатів, у маринадах, вінегретах, харчових консервантах, а також чатні. Його виготовляють з рідини, яку отримують подробивши яблука і вичавивши сік. Для початку процесу спиртового бродіння в рідину додають бактерії та дріжджі і за рахунок ферментації цукри переходять в спирт. При другому бродінні спирт перетворюється в оцет за рахунок метаболізму оцтовокислих бактерій (acetobacter). Оцтова та яблучна кислоти надають оцтові його кислого смаку.[1]

Народна медицина

Яблучний оцет використовують як народний засіб століттями, зокрема його вважають народним засобом лікування в США. Починаючи з 1970-х, був пропагований низкою медичних тверджень, в тому числі про те, що він може допомогти позбутися зайвої ваги та запобігти інфікуванню. Але такі рішучі заяви про такі його корисні властивості не підтверджені належними доказами. Чи може лікарське споживання яблучного оцту може бути небезпечним, невідомо; принаймні під час вагітності чи при певних хронічних захворюваннях його потрібно вживати з обережністю.

Безпека

Вживання всередину оцтової кислоти, яка міститься в оцті, створює ризик можливого ушкодження м'яких тканин порожнини рота, горла, шлунку та нирок.[2] Використання для місцевого лікування та очисних засобів можуть становити певну загроза для очей, тому потрібно зважувати на попередження у рекомендаціях щодо отруйних речовин.[3]

Див. також

Примітки
  1. Ulbricht CE, ред. (2010). Apple Cider Vinegar. Natural Standard Herb & Supplement Guide: An Evidence-Based Reference (вид. 1st). Elsevier. с. 59. ISBN 978-0323072953.
  2. Hill, L. L.; Woodruff, L. H.; Foote, J. C.; Barreto-Alcoba, M (2005). Esophageal injury by apple cider vinegar tablets and subsequent evaluation of products. Journal of the American Dietetic Association 105 (7): 1141–4. PMID 15983536. doi:10.1016/j.jada.2005.04.003.
  3. Vinegar: Not Just for Salad. National Capital Poison Center, Washington, DC. 2017. Процитовано 1 березня 2017.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.