Тіамін

Тіамі́н (від грец. θειον — сірка; вітамін B1, аневрин) — водорозчинний вітамін.

Тіамі́ну хлорид
Структурна формула катіону тіаміну
Хлорид

Кулькова модель катіону тіаміну
Назва за IUPAC 2-[3-[(4-Amino-2-methyl-pyrimidin-5-yl)methyl]-4-methyl-thiazol-5-yl] ethanol
Інші назви Aneurine

Thiamin

Ідентифікатори
Номер CAS 59-43-8
PubChem 6042
Номер EINECS 200-425-3
DrugBank DB00152
KEGG C00378
Назва MeSH Thiamine
ChEBI 33283
Код ATC A11DA і A11DA01
SMILES
[Cl-].Cc1c(CCO)sc[n+]1Cc1cnc(C)nc1N
InChI
1/C12H17N4OS.ClH/c1-8-11(3-4-17)18-7-16(8)6-10-5-14-9(2)15-12(10)13;/h5,7,17H,3-4,6H2,1-2H3,(H2,13,14,15);1H/q+1;/p-1
Номер Бельштейна 3581326
Номер Гмеліна 318226
Властивості
Молекулярна формула C12H17ClN4OS
Молярна маса 300,81 г/моль
Молекулярна маса 265.354004 г моль-1
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Загальні відомості

У природі синтезується рослинами і деякими мікроорганізмами (найбільше його міститься в дріжджах, хлібних злаках, картоплі). В організм людини і більшості тварин тіамін надходить з їжею. Його недостача в раціоні спричинює гіповітаміноз, а відсутність його призводить до розвитку хвороби бері-бері, що характеризується ураженням периферичних нервів, серцево-судинної, травної та м'язової систем. Фізіологічне значення тіаміну зумовлюється його участю в процесах обміну речовин. У формі етеру — тіамінпірофосфату (ТПФ, кокарбоксилази) виконує функцію коферменту в процесах декарбоксилювання α-кетокислот, пентозофосфатного циклу; при нестачі тіаміну гальмуються деякі реакції трикарбонових кислот циклу Кребса. Він необхідний для утворення ацетилхоліну — агента, який передає нервові імпульси.

Потреба тіаміну для дорослої людини становить 2—3 мг на добу і збільшується взимку, при вживанні великої кількості вуглеводів, а також ця потреба значно збільшується у разі хронічних інфекційних хвороб, хірургічних втручань, опікової недуги, цукрового діабету, при тривалому лікуванні антибіотиками та сульфаніламідними препаратами. У медицині одержані синтетично препарати тіаміну застосовують для запобігання гіповітамінозу та лікування невритів, радикулітів, невралгій, периферичних паралічів, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, атонії кишечника.

На тіаміни багаті крупи, борошно грубого помелу, бобові, свинина. Він руйнується в лужному середовищі: при додаванні до тіста соди, надто швидкому варінні квасолі та гороху тощо.

Функції
  • енергетичний метаболізм;
  • передача нервових імпульсів в мозок;
  • метаболізм нейромедіаторів (ацетилхолін і серотонін);
  • синтез колагену та інших білків.

Підвищена небезпека дефіцитних станів
  • надмірне вживання алкоголю;
  • дієта з великою кількістю збагачених вуглеводів і обробленою їжею;
  • Старечий вік;
  • зловживання кавою чи чорним чаєм;
  • недостача фолатів (порушення абсорбції тіаміну);
  • інтенсивне фізичне навантаження;
  • гарячка, стрес, опіки, гіпертиреоз, захворювання печінки;
  • періоди швидкого росту: вагітність і лактація, підлітковий вік;
  • використання оральних контрацептивів.

Наслідки дефіцитних станів
  • порушення сприйняття і рефлексів;
  • нерівномірна ходьба, порушення її балансу;
  • розумова відсталість, проблеми з навчанням і запам'ятовуванням, часті головні болі, безсоння;
  • індивідуальні зміни (депресія, роздратованість);
  • м'язова слабкість (особливо в ділянці стегон);
  • кардіопатія, порушення серцебиття, задишка, анемія;
  • порушення утворення енергії і швидка втомлюваність;
  • порушення синтезу білків (колагена), повільне заживання ран;
  • низька протидія інфекційним захворюванням;
  • втрата апетиту, запори.

Токсичність

Тіамін практично не токсичний. Дози, що перевищують 200 мг в день, можуть викликати сонливість у деяких пацієнтів. Нечасті алергічні реакції були зафіксовані після ін'єкцій тіаміна.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.