ЯкБ-12,7

ЯкБ-12,7 (індекс ГРАУ — 9-А-624, заводський індекс — ТКБ-063) — чотириствольний авіаційний кулемет з блоком стволів що оберталися. Спеціально для Мі-24 наприкінці 70-х рр. були розроблені вертолітні гондоли ГУВ-8700 (один чотириствольний кулемет ЯкБ та два чотириствольних ГШГ).

Кулемет ЯкБ-12,7

ЯкБ у Тульскому державному музеї зброї
Тип авіаційний кулемет
Походження СРСР
Історія використання
Оператори  СРСР
Історія виробництва
Розробник Якушев П. Г., Борзов Б. А.
Розроблено 1969–1977
Виробник Конструкторське бюро приладобудування
Виготовлення 1977
Характеристики
Вага 45 (ЯкБ-12,7)
60 (ЯкБЮ-12,7)
Довжина 1345 мм; ствола - 970 мм
Набій 12,7×108 мм
Калібр 12,7
Стволи 4
Дія Відведення порохових газів,
електричний стартер
Темп вогню 4000—4500
Дульна швидкість 810
Дальність вогню
Ефективна 1500
Система живлення стрічкове
Приціл коліматорний
ЯкБ-12,7 у Вікісховищі
ЯкБ на Мі-24В польської армійської авіації, 31-а авіабаза «Познань-Кшесіни».

Конструкція

Газовий двигун, кулачкового типу, складався з єдиного поршня, який охоплював єдину для чотирьох стволів газову муфту з двома порожнинами, в які були виведені газовідводні отвори з кожного ствола таким чином, що пороховий газ при кожному пострілі надходив послідовно в різні порожнини, змушуючи поршень здійснювати зворотно-поступальний рух. Цей рух поршня за допомогою нерухомого копіра перетворювався в обертання блоку стволів кулемета. Прокрутка блоку стволів здійснюється при кожній черзі пострілів від пружинного стартерного пристрою, який запасає енергію в кінці черги пострілів при гальмуванні блоку і дострілі в цей момент двох останніх патронів в черзі пострілів.[1]

Історія

Проектування нового-мм 12,7 швидкострільного кулемета для вертольота Мі-24 було розпочато згідно Постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 1044-381 від 26 грудня 1968 року.

Попередні (заводські) випробування кулемета були проведені в кінці 1969, але на озброєння він поступив тільки в 1977 році.

Військове застосування показало конструктивні недоліки кулемета. У числі яких, головним чином, примхливість від забруднень і перегреву кулемета. Проблеми з рухом патронної стрічки. Також після 250 пострілів кулемет «плювався» і заклинював. Внаслідок цього практична витрата боєприпасів була до 500 патронів за виліт.[1]

Модифікації
  • ЯкБЮ-12,7 (конструкції Якушева, Борзова, Юріщева, 9А-629) — модифікація ЯкБ-12,7 зі збільшеним з 4000-4500 до 4000-5000 постр./хв. темпом стрільби, збільшеною з 400 до 750 пострілів довжиною безперервної черги і більш високою живучістю кулемета (з 8000 до 12 000 пострілів).

Аналоги
  • WLKM — польський чотириствольний 12,7 мм кулемет з електричним двигуном.[2]
  • GAU-19 — американський триствольний 12,7 мм кулемет з електричним двигуном.
  • CS/LM5 — китайський триствольний 12,7 мм кулемет з електричним двигуном.

Примітки
  1. Широкорад, Александр Борисович. История авиационного вооружения / Под общ. ред. А. Е. Тараса. — Мн. : Харвест, 1999. — 560 с. — (Библиотека военной истории) — 11 000 прим. — ISBN 985-433-695-6.
  2. 12,7 mm multi-barrel machine gun WLKM | Small arms and remote weapon systems | Offer | ZM TARNÓW

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.