Конструкторське бюро приладобудування

ВАТ «Конструкторське бюро приладобудування ім. академіка А. Г. Шипунова»
ОАО «Конструкторское бюро приборостроения им. академика А. Г. Шипунова»
Тип Відкрите акціонерне товариство
Форма власності акціонерне товариство
Галузь машинобудування, військове виробництво
Спеціалізація Розробка керованих озброєнь для сухопутних військ, систем ППО, швидкострільних гармат та бойової стрілецької зброї
Засновано 1927
Штаб-квартира  СРСР →  Росія: Тула
Ключові особи Д.В. Коноплев (керуючих директор ВАТ «КБП»),
Н. И. Хохлов (перший заступник генерального директора - головний інженер підприємства)
Продукція зброя
Співробітники 7 400[1]
Холдингова компанія ОАО «НПО “Высокоточные комплексы”»
Дочірні компанії Центральное конструкторское исследовательское бюро спортивно-охотничьего оружия; московский филиал КБП; научно-производственный центр биотехнологии «Фитогенетика».
www.kbptula.ru
 Конструкторське бюро приладобудування у Вікісховищі

ВАТ «Конструкторське бюро приладобудування» (рос. ОАО «Констру́кторское бюро́ приборострое́ния»; КБП) — одне з найбільших підприємств оборонної промисловості Росії, розташоване в місті Тула. КБ працює над створенням керованого озброєння для сухопутних військ, систем протиповітряної оборони, швидкострільних гармат і бойової стрілецької зброї. Повна назва підприємства — Відкрите акціонерне товариство «Конструкторське бюро приладобудування ім. академіка А. Г. Шипунова» (рос. Открытое акционерное общество «Конструкторское бюро приборостроения им. академика А. Г. Шипунова»). Вхоить до складу холдингової компанії «НВО „Високоточні комплекси“» Госкорпорації «Ростех»[2].

Історія

КБП було створене 1 жовтня 1927 року як організація при Тульському збройовому заводі, яка займалась проектування та розробкою нових видів стрілецької зброї. Першим великим успіхом організації стало прийняття на озброєння Червоної Армії пістолета ТТ (Тульський, Токарєв) в лютому 1931 року. Під час німецько-радянської війни великим успіхом користувались авіаційні кулемети ШВАК, ШКАС, УБ, а також авіаційні гармати ВЯ-23 і Б-20. Зброєю розробки тульських конструкторів було оснащено більш ніж 80 % літаків в радянських ВПС.

Повоєнні роки

В повоєнні роки відновлення діяльності підприємства проходило під керівництвом інженера-зброяря Ігоря Дмитрієва. В 1940-ві і 1950-ті роки в КБП був розроблений 9-мм пістолет ПМ, 9-мм автоматичний пістолет АПС, 23-мм авіаційна гармата АМ-23, 23-мм зенітний автомат 2А7 для ЗСУ «Шилка», 23-мм зенітна установка ЗУ-23 з зенітним автоматом 2А14.

В 1960-ті на підприємстві почалась розробка керованого ракетного озброєння, в тому числі, і високоточного. Роботи проводились під керівництвом Аркадія Шипунова, який займав посаду генерального конструктора КБП з 1962 по 2006 рр. В той час були створені протитанковий ракетний комплекс «Корнет», комплекс керованого артилерійського озброєння «Краснополь М-2», зенітні ракетно-гарматні комплекси «Тунгуска» «Панцирь-С1», а також зенітний ракетно-артилерійський комплекс «Кортик».

Після 1991 року

Різке скорочення державних замовлень і фінансування військових науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт після 1991 року сильно вдарило по КБП. До 1994 року заборгованість РФ перед КБП складало 20 млрд рублів. В цих умовах виживання КБ було можливо тільки за умов експорту. В 1996 році розпорядження уряду РФ було надано право самостійно вести перемови про військово-технічне співробітництво з зарубіжними країнами.

В липні 2014 року підприємство було включене в міжнародний список санкцій щодо Росії.

Примітки
  1. Конструкторское бюро приборостроения. Ростехнологии. Процитовано 27 липня 2013.
  2. Холдинг «НПО „Высокоточные комплексы“»

Література
  • Викторов О. От пистолета до ракетных комплексов // Армейский сборник: журнал. — 2008. — Октябрь (т. 173, № 10). — С. 35-36 (рос.)
  • Морозов А. 75 лет КБП: от пистолета ТТ до ЗРПК «Панцирь-С1» // Военный парад: журнал. — 2002. — Ноябрь-декабрь (т. 54, № 06). — С. 6-9. (рос.)
  • От пистолета до ракеты… Три четверти века ГУП «КБП» // Оружие: журнал. — 2002. — Октябрь (№ 10). — С. 24-57. (рос.)
  • Зеленко В. Тула — оружейный центр России // Военный парад: журнал. — 2000. — Январь (№ 01). — С. 62-65. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.