Януш Богдан
Богда́н Я́нуш (псевдонім Василь Карпович; 23 січня 1887, Львів — 5 листопада 1930, там само)[1] — український та польський археолог, етнолог, мистецтвознавець, публіцист, консерватор пам'яток старовини у Львівському воєводстві (1921–1930) і редактор журналу «Wiadomości Konserwatorskie».
| Богдан Януш | |
|---|---|
 | |
| Народився |
23 січня 1887 Львів[1] |
| Помер |
5 листопада 1930 (43 роки) Львів ·вогнепальне поранення |
| Поховання | |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Австро-Угорщина ЗУНР Польща |
| Національність | українець |
| Діяльність | історик, мистецтвознавець, археолог |
| Галузь | археологія |
| Батько | Михайло |
| Мати | Ангеліна |
| У шлюбі з | Ядвіґа з Рудомінів |
Життєпис
Богдан Януш народився 23 січня 1887 року у Львові. Походив з багатодітної родини гімназійного вчителя Михайла Януша, яка жила дуже бідно. Після смерті батька Богдана виховувала мама Ангеліна з старшими сестрами.
Вся освіта Богдана Януша обмежувалася семирічним курсом української гімназії в приміщені Народного Дому у Львові. Мав намір скласти «матуру» екстерном. Заробляти на життя почав зі шкільних років, тому не зміг навчатись в університеті. Відвідував приватні виклади професора Карела Гадачека у Львівському університеті.
1907 року працював в музеї Шевченка у Львові. Надалі на прожиття заробляв «пером». Напередодні першої світової війни — редактор польськомовного часопису «Kurjer Lwowski». У 1911 році мешкав на вул. Лещинського, 8 (нині вулиця Братів Міхновських), у березні 1912 року вже мешкав на вул. Кордецького, 17 (нині — вул. Олени Степанівни).
1923 року був призначений консерватором праісторичних пам'яток Львівського округу.
1924 року власним коштом почав видавати місячник «пол. Wiadomości Konserwatorskie», а у 1925 році припинив — через брак коштів.
У 1928 році певний час був керівником «Музею Покуття» в Станиславові. У другій половині 1929 року через фінансову скруту втратив меблі, бібліотеку[3]. Школярем проводив дослідження цвинтаря в Кукізові[4].
У 1921—1925 роках був співробітником Музею НТШ й ініціатором Кружка любителів Львова. Член Спілки митців-декораторів у Перемишлі.[5]
Досліджував історію й архітектуру церков на території княжого Львова: святого Миколая, святого Онуфрія, святої П'ятниці, зруйнованої 1776 року церкви святого Теодора, а також вірменської катедри.
Розвідки українською мовою містив під псевдонімом Василь Карпович у журналі «Стара Україна» (1924—1925). Досліджував дерев'яне будівництво на околицях Львова, вірменські і волоські пам'ятки Львова та Тернопільщини, зокрема, Przeszłość і zabytki województwa Tarnopolskiego, 1926 — одну з перших сумлінних регіональних монографій Польщі[4], та ін.). 1929 року на засіданні Політехнічного товариства у Львові прочитав доповідь «Костельна архітектура львівського середньовіччя»[6].
Через нерозв'язні, на його думку, проблеми, застрелився 5 листопада 1930 року у Львові[3]. Був похований на Личаківському цвинтарі, поле 13[7]. Через одну могилу у 1915 році був похований відомий історик Франц Ковалишин (пол. Franciszek Kowaliszyn). Обидві могили втрачені, на похованні Богдана Януша співробітниками музею «Личаківський цвинтар» встановлено пам'ятний знак[8].
Родина
Дружина Ядвіґа з вірменської родини Рудоміновичів (пол. Jadwiga Rudominówna).
Праці
Автор кількох збірок матеріалів до археологічної карти Східної Галичини:
- «Z pradziejów ziemi Lwowskiej» (1913).
- «Zdobnictwo ludowe w okolicach Lwowa» (1913).
- «Kultura przedhistorycana Podola galicyjskiego» (1914/1919)[3].
- «Człowiek przedhistoryczny» (1914).
- «Zabytki przedhistoryczne Galicyi wschodniej» (1918)
- «Karaici w Polsce» (Kr., 1927).
- «Zabytki monumentalnej architektury Lwowa» (Lw., 1928)[4]
- «Bibliografia Ormian w Polsce» (не видана)[4].
Див. також
Примітки
- Фотокопія свідоцтва про хрещення Януша Богдана. histmag.org. Процитовано 4 січня 2022.
- Личаківський некрополь — С. 197.
- Helena Burchard. Janusz Bohdan, pseud. Wasyl Karpowicz (ok. 1888—1930)… — S. 587. (пол.)
- Helena Burchard Janusz Bohdan, pseud. Wasyl Karpowicz (ok. 1888—1930)… — S. 588. (пол.)
- Betlej A. Kościół parafialny p. w. Wszystkich Świętych w Strzałkowicach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 1997. — Т. 5. — S. 282. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-47-5. (пол.)
- Sprawozdanie Wydziału Głównego Polskiego Towarzystwa Politechnicznego za rok 1929 // Czasopismo Techniczne. — № 5. — 1930. — S. 91. (пол.)
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 202. — ISBN 966-8955-00-5.
- Ковалишин Франц Ксаверій. lviv-lychakiv.ukrain.travel. Личаківський некрополь. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 29 жовтня 2014.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 71, 76, 100. — ISBN 966-603-115-9.
Джерела
- Януш Богдан // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Булик Н. М. Життя і діяльність Богдана Януша в контексті інтелектуального середовища Галичини // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — Львів, 2014. — Вип. 18. — С. 442—468.
- Burchard H. Janusz Bohdan, pseud. Wasyl Karpowicz (ok. 1888—1930) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. Х/4, zeszyt 47. — S. 587—588. (пол.)
Посилання
- Богдан Януш — історик, консерватор доісторичних пам'яток Східної Галичини[недоступне посилання з вересня 2019].