Ян Белжецький (галицький каштелян)
Ян Белжецький, або Ян Белзецький (? — між 26 лютого і 30 липня 1642) — польський шляхтич, урядник, військовик, політичний діяч Польського королівства. Представник роду Белжецьких (Белзецьких) гербу Ястребець.
| Ян Белжецький | |
|---|---|
| Jan Bełżecki | |
| Псевдо | Ян Белзецький |
| Народився |
Мурафа, Шаргородський район, Україна |
| Помер | між 26 лютого і 30 липня 1642 |
| Країна | Річ ПосполитаКоролівство Польське |
| Національність | поляк |
| Діяльність | урядник, військовик, політичний діяч |
| Суспільний стан | шляхтич |
| Посада | конюший перемишльський, галицький підкоморій і каштелян, белзький ловчий і староста |
| Військове звання | королівський ротмістр |
| Термін | 1631—1642 (галицький каштелян) |
| Попередник | Марцін Казановський |
| Наступник | Ян Бонк Лянцкоронський |
| Головував | маршалок Коронного трибуналу |
| Рід | Белжецькі |
| Батько | Анджей Белжецький |
| Мати | Зофія Слупецька |
| Родичі | Єжи Язловецький (тесть) |
| У шлюбі з | Зофія з Цешановських, Ядвіга з Язловецьких |
| Діти | Александер Станіслав, Еварист Ян, Теодор Анджей, Бонавентура Константій |
 Герб варіант гербу Ястребець | |
Життєпис
Син Анджея Белжецького та його дружини — люблінської каштелянки[1] Зофії Слупецької гербу Равич (пол. Zofia Słupecka), доньки Станіслава[2]. 1589 року батько відступив Белзець своїм дітям Янові та Катажині за 5600 флоринів.[3]
Замолоду був умілим вояком, потім став придворним короля. 1584 року став конюшим перемишльським, 1590 року белзьким ловчим, цю посаду і належне йому село Дмитрів 1593 року відступає на користь Станіслава Лаща. 1589 року брав участь у зустрічі та переговорах короля Сигізмунда ІІІ Вази та його батька — шведського короля Юхана ІІІ у Ревелі (тепер Таллінн, Естонія), перебував (один з небагатьох) до кінця переговорів, підписав дану Сигізмунду ІІІ Вазі кауцію 5 жовтня 1589 року. Як вірний прихильник Яна Замойського прибув від нього з відомостями про турецьку небезпеку на раду Сенату перед весняним Сеймом 1590 року, відіграв значну роль в його політиці. 1621 року став галицьким підкоморієм, з 1631 року галицький каштелян, з 1635 — белзький староста. 1636 року отримав дозвіл короля на передачу староства сину Александрові.[4] Воював проти Абази-баші з власним відділком кавалерії в 100 коней.[5] Як королівський ротмістр відзначився: під час облоги Смоленська 1611 року разом з мальтійським кавалером Новодворським підклали міни, завдяки яким було висаджено в повітря замок; під час війни зі шведами.
1615 року брав участь у з'їзді шляхти біля Галича, був обраний повітовим ротмістром. 1620 року був обраний до складу військової ради при королі. 1630 (або 1632[5]) року був маршалком Коронного трибуналу. З коронаційного Сейму 1633 року був обраний до комісії щодо розмежувань прикордонних з Угорщиною, Шльонськом; був висланий як таксатор до Львова. Сейми 1640, 1642 років призначали його комісаром щодо оплати війську. 1637 року від шляхтича Цешановского набув частину Чесанова, села: Хотилюб, Руда, Подимщина, Нове Село, Ловче, Вулька Ловецька. Фундатор кляштору домініканів у Мурафі.[6]
Помер між 26 лютого і 30 липня 1642 року.[7]
Сім'я
Перша дружина — Зофія Цешановска (пол. Zofia Cieszanowska,[6] за Каспером Несецьким Т. І., Зофія Зарчиньска — дочка мальборкського старости[5]), діти:
- Александер Станіслав — подільський воєвода, староста шидловецький.[6]
- Еварист Ян — староста вишгородський[джерело?]
- Теодор Анджей — дідич Маріямполя
- Бонавентура Константій — син першої дружини, стольник галицький,[8] зять щирецького старости Францішека Бернарда Мнішека[9]
- донька (ім'я невідоме) — дружина галицького підкоморія Куропатви.
Другий шлюб мав із воєводичкою руською Ядвиґою Язловецькою (дочка Єжи Язловецького[джерело?]). Дочка — Ядвіґа, дружина київського воєводи графа Януша Тишкевича-Логойського[5], не пережила матір.[10]
Примітки
- означає, що її батько був каштеляном
- Hejnosz W. Bełzecki z Bełżca Bartłomej, h. Jastrzębiec (†1583) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1935. — T. 1. — S. 414. — Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 83-04-03484-0. (пол.)
- Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 1. — S. 158.
- Hejnosz W. Bełzecki Jan, h. Jastrzębiec (†1642)… — S. 414.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 1. — S. 70.
- Hejnosz W. Bełzecki Jan, h. Jastrzębiec (†1642)… — S. 415.
- Przyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieków. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — S. 45. — ISBN 83-04-0251213-4 całość, ISBN 83-04-01814-4. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 1. — S. 71.
- Mniszechowie (01) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
- Чернелицький замок // Пам'ятки України. — К. — 2015. — № 7—9 (191) (лип.—вер.). — С. 35.
Джерела
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 1. — S. 158—159. (пол.)
- Hejnosz W. Bełzecki Jan, h. Jastrzębiec (†1642) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1935. — T. 1. — S. 414—415. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — S. 69—71. (пол.)