Чесанів
Чесанів (Цішанів, Тішанів; пол. Cieszanów (Цешанув), їд. ציעשינאוו) — місто в Польщі. Належить до Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.
Чесанів Cieszanów
| ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
| ||||
Основні дані | ||||
50°16′ пн. ш. 23°08′ сх. д. | ||||
Країна | Польща | |||
Регіон | Підкарпатське воєводство | |||
Столиця для | Чесанівський повіт (історичний повіт, округ або графство) | |||
Засновано | 1590 | |||
Магдебурзьке право | 1665 | |||
Площа | 15,06 км² | |||
Населення | 1809 (2011)[1] | |||
· густота | 128 (2008[2]) осіб/км² | |||
Міста-побратими | Аргенбюль, Капаннолі, Діошд, Калужа, Жовква, Радебург | |||
Телефонний код | (48) 16 | |||
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||
Номери автомобілів | RLU | |||
GeoNames | 774128 | |||
Поштові індекси | 37-611 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | cieszanow.org | |||
Мапа | ||||
Чесанів Чесанів (Польща) | ||||
| ||||
| ||||
Чесанів у Вікісховищі |
Географія
Місто розташоване на південному сході країни, в Надсянській низовині, на Тарногородському плоскогір'ї.
Історія
Міське право отримав 1655 р.
1637 року від шляхтича Цешановського (пол. Cieszanowski) галицький каштелян Іван (Ян) Белжецький придбав частину Чесанова.[3] У 1975–1998 роках був у складі Перемиського воєводства.
З 1772 року належав до імперії Габсбурґів (з 1804 р. до Австрійської імперії, з 1867 р. до Австро-Угорської імперії), був повітовим центром і за Польщі, поки у 1923 р. його не перенесли в Любачів.
Чесанівська філія українського товариства «Просвіта» була заснована з ініціативи греко-католицького пароха — отця Северина Метеллі.
27 березня 1934 р. Чесанів отримав статус міста[4].
1939 року українці-грекокатолики становили в Чесанові 360 зі 2850 всього населення (ще 1330 поляків і 1150 євреїв)[5].
28 вересня 1939 року радянська 24-та танкова бригада досягла Чесанова[6].
Пам'ятки
- церква святого Юра, відреставрована в 2013—2015 роках коштом ЄС.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 1016 | 210 | 720 | 86 |
Жінки | 793 | 175 | 618 | 0 |
Разом | 1809 | 385 | 1338 | 86 |
Відомі люди
Народилися
- Карманський Петро Сильвестрович — український галицький громадський діяч (також в діаспорі), поет, перекладач
- Мікула Микола Васильович — львівський архітектор.
- Луція Харевічева — польська вчена, історик, архівіст, доктор філософії, дослідниця історії Львова, кустош (хранитель) Львівського історичного музею.
Парохи УГКЦ
- о. Метелля Северин Модестович — парох міста, керівник філії «Просвіти» у 1907—1935 роках
- о. Посіко Семен — священик ЧСВВ Української Греко-Католицької Церкви, парох у 1935—1946 роках.
Цішанівські старости
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. .
- Hejnosz W. Bełżecki Jan, h. Jastrzębiec (†1642) // PSB. — Kraków, 1935. — T. 1. — S. 415. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 45.
- В. Бешанов. Червоний бліцкриг
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Чесанів (Цешанув) // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 10. — С. 3735—3736.
- Cieszanów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 693. (пол.)