Ян Неруда
Ян Неруда | ||||
---|---|---|---|---|
чеськ. Jan Nepomuk Neruda | ||||
![]() | ||||
Ім'я при народженні | Jan Nepomuk Neruda | |||
Псевдо | Janko Hovora[1] | |||
Народився |
9 липня 1834[2][3][…] Прага, Королівство Богемія, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[4][1][…] | |||
Помер |
22 серпня 1891[2][3][…] (57 років) Прага, Королівство Богемія, Долитавщина, Австро-Угорщина[4][1][…] ·злоякісна пухлина | |||
Поховання | ||||
Країна |
![]() | |||
Національність | чехи | |||
Діяльність | письменник, поет, журналіст, перекладач, критик, театральний критик, драматург | |||
Сфера роботи | Чеська література | |||
Мова творів | чеська | |||
Жанр | поезія, повість, журналістка | |||
Magnum opus | Povídky malostranskéd | |||
| ||||
![]() | ||||
![]() |
Ян Непомук Неруда (чеськ. Jan Nepomuk Neruda, 9 липня 1834 , Прага — 22 серпня 1891 року, Прага) — чеський письменник, поет і журналіст, найбільший в Чехії представник критичного реалізму, член «Травневої школи».
Молоді роки
Народився в 1834 році в Празі в сім'ї торговця — бакалійника, який жив у районі Праги Мала Страна. Навчався праву і філософії. Після навчання працював викладачем, а в 1860 році влаштувався на роботу в місцеву газету журналістом. Незважаючи на те, що Неруда так ніколи і не одружився, він підтримував близькі стосунки з письменницею Кароліною Светлою.
Літературна діяльність
![](../I/Jan_Neruda.jpg.webp)
Ян Неруда входив до літературного гуртка «Травневі» (чеськ. Májovci), до якого входили Йозеф Барак, Якуб Арбес, Карел Яромир Ербен, Йосиф Вацлав Фріч, Вітезслав Галек, Кароліна Светла. В альманасі гуртка «Травневі» у 1857 року вийшли в світ його перші вірші.
Вступивши в літературу в важкі часи і з дитинства спостерігаючи за тяготами життя празьких будинків, Неруда відбив сувору дійсність у своєму першому збірнику віршів — «Цвинтарні квіти» (1857). Його збірка «Книги віршів», що вийшов в 1868 році, піднімає проблеми соціального гніту і конфліктів в чеському суспільстві. Найбільш відомою прозової роботою письменника стала випущена в 1877 році збірка коротких оповідань «Малостранські повісті».
Смерть та вшанування
Ян Неруда помер в 1891 році і був похований на Вишеградському кладовищі в Празі. Після смерті його ім'ям була названа одна з міських вулиць в Малій Страні (відома з його книг Остругова вулиця), тепер Нерудова вулиця.
Чилійський поет Ріка́рдо Еліесер Нефталі Ре́йес Басоа́льто (Пабло Неруда), який отримав Нобелівську премію з літератури в 1971 році, взяв псевдонім на пошану Яна Неруди.
Вибрані твори
- 1857 — «Цвинтарні квіти» (Hřbitovní kvítí)
- 1867 — «Книги віршів» (Knihy veršů)
- 1877 — «Малостранські повісті» (Povídky malostranské)
- 1878 — «Пісні космічні» (Písně kosmické)
- 1883 — «Прості мотиви» (Prosté motivy)
- 1896 — «Співи страсної п'ятниці» (Zpěvy páteční)
Галерея
Посилання
- Неруда Ян // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Л — Я. — С. 262. — ISBN 966-692-744-6.
- Неруда Ян // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 539.
- Коротка біографія (анг.)
Примітки
- Czech National Authority Database
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118957910 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Неруда Ян // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.