Ян Неруда

Ян Неруда
чеськ. Jan Nepomuk Neruda
Ім'я при народженні Jan Nepomuk Neruda
Псевдо Janko Hovora[1]
Народився 9 липня 1834(1834-07-09)[2][3][…]
Прага, Королівство Богемія, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[4][1][…]
Помер 22 серпня 1891(1891-08-22)[2][3][…] (57 років)
Прага, Королівство Богемія, Долитавщина, Австро-Угорщина[4][1][…]
·злоякісна пухлина
Поховання
Країна  Австрійська імперія
Національність чехи
Діяльність письменник, поет, журналіст, перекладач, критик, театральний критик, драматург
Сфера роботи Чеська література
Мова творів чеська
Жанр поезія, повість, журналістка
Magnum opus Povídky malostranskéd

 Ян Неруда у Вікісховищі
 Роботи у  Вікіджерелах

Ян Непомук Неруда (чеськ. Jan Nepomuk Neruda, 9 липня 1834 , Прага 22 серпня 1891 року, Прага) чеський письменник, поет і журналіст, найбільший в Чехії представник критичного реалізму, член «Травневої школи».

Молоді роки

Народився в 1834 році в Празі в сім'ї торговця — бакалійника, який жив у районі Праги Мала Страна. Навчався праву і філософії. Після навчання працював викладачем, а в 1860 році влаштувався на роботу в місцеву газету журналістом. Незважаючи на те, що Неруда так ніколи і не одружився, він підтримував близькі стосунки з письменницею Кароліною Светлою.

Літературна діяльність

Ян Неруда в молоді роки

Ян Неруда входив до літературного гуртка «Травневі» (чеськ. Májovci), до якого входили Йозеф Барак, Якуб Арбес, Карел Яромир Ербен, Йосиф Вацлав Фріч, Вітезслав Галек, Кароліна Светла. В альманасі гуртка «Травневі» у 1857 року вийшли в світ його перші вірші.

Вступивши в літературу в важкі часи і з дитинства спостерігаючи за тяготами життя празьких будинків, Неруда відбив сувору дійсність у своєму першому збірнику віршів — «Цвинтарні квіти» (1857). Його збірка «Книги віршів», що вийшов в 1868 році, піднімає проблеми соціального гніту і конфліктів в чеському суспільстві. Найбільш відомою прозової роботою письменника стала випущена в 1877 році збірка коротких оповідань «Малостранські повісті».

Смерть та вшанування

Ян Неруда помер в 1891 році і був похований на Вишеградському кладовищі в Празі. Після смерті його ім'ям була названа одна з міських вулиць в Малій Страні (відома з його книг Остругова вулиця), тепер Нерудова вулиця.

Чилійський поет Ріка́рдо Еліесер Нефталі Ре́йес Басоа́льто (Пабло Неруда), який отримав Нобелівську премію з літератури в 1971 році, взяв псевдонім на пошану Яна Неруди.

Вибрані твори

  • 1857 — «Цвинтарні квіти» (Hřbitovní kvítí)
  • 1867 — «Книги віршів» (Knihy veršů)
  • 1877 — «Малостранські повісті» (Povídky malostranské)
  • 1878 — «Пісні космічні» (Písně kosmické)
  • 1883 — «Прості мотиви» (Prosté motivy)
  • 1896 — «Співи страсної п'ятниці» (Zpěvy páteční)

Галерея

Посилання

  • Неруда Ян // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. Л  Я. — С. 262. — ISBN 966-692-744-6.
  • Неруда Ян // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 539.
  • Коротка біографія (анг.)

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.