Ян Щепковський

Ян Щепковський (пол. Jan Szczepkowski; 8 березня 1878, м. Станіслав (нині Івано-Франківськ, Україна 17 лютого 1964, Мілянувек, Мазовецьке воєводство, Польща) — польський скульптор.

Ян Щепковський
Народився 8 березня 1878(1878-03-08)[1][2]
Станиславів, Станиславівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 17 лютого 1964(1964-02-17)[1][2] (85 років)
Мілянувек, Польща[3]
Поховання Повонзківський цвинтар
Країна  Польща
Діяльність скульптор, митець, художник, carver
Alma mater Краківська академія мистецтв
Знання мов польська
Нагороди
Пам'ятник на могилі Яна Щепковського

Біографія

Народився у 1878 році на території сучасної України.

Після закінчення ремісничого училища, з 1896 року навчався на відділенні скульптури в Краківській академії образотворчих мистецтв під керівництвом скульпторів Альфреда Дауна та Константи Лящки. Малюнок та живопис вивчав у Яцека Мальчевського.

У 1904—1907 роках як стипендіат стажувався в Парижі, де вивчав нові течії живопису і скульптури.

Після повернення до Польщі проживав у Кракові. Брав активну участь у житті мистецьких спільнот міста. Був членом Товариства польських художників «Штука» і «Польського товариства прикладного мистецтва».

Учасник першої світової війни. У 1914 роки пішов на службу в австро-угорську армію. У чині поручика брав участь в бойових діях. У 1915 зазнав важкого поранення під Красником.

Після лікування Ян Щепковський був визнаний особою з інвалідністю й переведений на допоміжну службу в Департамент військових поховань К. і К. військової комендатури в Кракові — військовий підрозділ Міністерства Австро-Угорщини, який під час Першої світової війни займався похованням загиблих військовослужбовців та спорудженням військових поховань; нині вони відомі під узагальненою назвою «Західногаліційські військові кладовища».

Служив керівником Округу IV Лужна. Є автором проєктів 25 військових кладовищ (ще два створив у співавторстві).

З 1917 року проживав у Варшаві. У 1923—1939 роках працював директором Міської школи прикладного мистецтва. Був наставником низки відомих скульпторів, серед них Василя Войтовича.

Вибрані роботи

Пам'ятник Монюшко у Варшаві
Військове кладовище № 101 у с. Бесна
  • У 1907—1914 роках Ян Щепковський створив низку скульптурних портретів діячів польського мистецтва та науки;
  • ряд архітектурних прикрас у Кракові, в тому числі бюсти чотирьох євангелістів на костелі св. Флоріана, фігуру Христа на костелі св. Хреста і скульптури на фасаді Будинку сільськогосподарського товариства на пл. Щепанській, що зображують працю селянина в різні пори року;
  • в 1914 році — пам'ятник Генріку Йордану, громадському діячеві, лікарю, піонеру польської фізичної культури; встановлено в однойменному парку;
  • під час Першої світової війни спроєктував кілька десятків військових кладовищ;
  • на Міжнародній виставці декоративного мистецтва (1925) побудував каплицю Божого Різдва, яка була нагороджена Grand Prix, a її різьблений вівтар відразу ж викупив французький уряд, випередивши спробу даної покупки королем Швеції. Сам автор був удостоєний нагороди Ордена Почесного легіону;
  • барельєфи на фасаді Банку Крайового Господарства в Варшаві (1928—1931);
  • здійснив надбудову будівлі Сейму у Варшаві (1927—1928);
  • фризи на Театрі Атенеум в Варшаві (1929, не збереглися);
  • пам'ятники Станіславу Монюшко і Войцеху Богуславському на Театральній площі столиці Польщі;
  • зняв посмертну маску Ю. Пілсудського і спроєктував його саркофаг, не встигнувши до 1939 року здійснити задумане;
  • після Другої світової війни реконструював і відновлював зруйновані пам'ятки архітектури польських міст тощо.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.