Ярема Олександр Михайлович
Олександр Михайлович Ярема — український актор та ведучий. Випускник Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого. Ведучий програми «ВусоЛапоХвіст» на телеканалі СТБ.
Олександр Ярема | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Олександр Михайлович Ярема | |||
Народився |
26 травня 1972 (49 років)
Миколаївська обл. | |||
Національність | українець | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | актор | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Життєпис
Народився в Миколаївській області. Вже в 6 років разом з родиною переїхав до Херсона.
У 1996 році став випускником Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого (курс Леоніда Олійника), після чого був зарахований до театральної трупи.
З 2007 по 2013 роки був ведучим передачі «ВусоЛапоХвiст» на каналі СТБ.
Фільмографія
Знімався у фільмах «Мамаду», «Золота лихоманка» а також у серіалах «Усе включено», «Міський роман», «Утьосов. Пісня завдовжки з життя», «Вечірка», «Папаньки».
Театральні роботи
- 1986 — «Король Дроздобород»
- 1998 — «Чарівна Пеппі»
- 2002 — «Ромео і Джульєтта»
- 2002 — «Вовки та…»
- 2003 — «Ляльковий дім»
- 2004 — «Чайка»
- 2005 — «Лісова пісня»
- 2005 — «Ярмарковий гармидер»
- 2006 — «Химера»
- 2008 — «Романтик з планети eBay»
- 2009 — «Шинель»
- «Шалений день»
- 2015 — «Королева краси, або перед смертю не надихаєшся» за п'єсою «Красуня з Лінена» Мартіна Мак-Дони; реж. Максим Голенко — Мег Фолан
- 2017 — «Тату, ти мене любив?» за п’єсою «Тихий шорох зникаючих кроків» Дмитра Богославського; реж. Стас Жирков — Дмітріч (тато)
- Дикий Театр (м. Київ)
- 2017 — «Афродизіак» Віктора Понізова; реж. Максим Голенко — мадам Фрашон
- 2018 — «Кицюня» за п'єсою «Лейтенант з острова Інішмор» Мартіна Мак-Дони; реж. Максим Голенко — Донні
- 2019 — «Спіймати Кайдаша» вистава-променад за п'єсою Наталі Ворожбит; реж. Максим Голенко — Омелько Кайдаш
- 2019 — «Кайдаші 2.0.» Наталі Ворожбит за мотивами серіалу «Спіймати Кайдаша», написаного за мотивами повісті «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького; реж. Максим Голенко — Омелько Кайдаш
- 2020 — «Ображені. Білорусь (сія)» Андрія Курейчика; реж. Максим Голенко — Старий
- Театральна агенція «ТЕ-АРТ»
- 2018 — «Холостяки і холостячки» Ханоха Левіна; реж. Максим Голенко
- 2019 — «Хочу зніматися у кіно, або Кохання не за сценарієм» Ніла Саймона; реж. Артур Артіменьєв
В театрі Франка працює з 2019 року[1]:
- 2019 — «Лунаса» за п'єсою «Танці на Луназу» Брайана Фріла; реж. Андрій Приходько — Джек
- 2019 — «Поминальна молитва» Г. Горіна за мотивами збірки оповідань Шолом-Алейхема «Тев'є-Молочар»; реж. поновлення Дмитро Чирипюк — Степан (поновлення легендарної вистави «Тев'є-Тевель», поставленої Сергієм Данченко у 1989-го році)
- 2020 — «Украдене щастя» І. Франко; реж. Дмитро Богомазов — Микола Задорожний[2][3]
- 2020 — «Крум» Ханоха Левіна; реж. Давид Петросян — Тугаті
- Інші театри
- 2017 — «Homo Soveticus» за мотивами п’єси «Потерпілий Гольдинер» Віктора Шендеровича; реж. Максим Голенко (Театр «Ампулка»)
- 2019 — «Енеїда-XXI» Віталій Ченський за мотивами поеми «Енеїда» Івана Котляревського; реж. Максим Голенко — Анхіз (Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька та «Дикий Театр», м. Київ)
- 2019 — «Зойчина квартира» Михайла Булгакова; реж. Максим Голенко — Борис Семенович Гусь-Ремонтний, комерційний директор тресту тугоплавких металів (Київський академічний драматичний театр на Подолі)[4]
- 2019 — «Дон Жуан» Марини Смілянець; реж. Максим Голенко (Антреприза, м. Київ)
Нагороди й номінації
Нагороди й номінації | ||||
---|---|---|---|---|
Рік | Премія | Номінація | Робота | Результат |
2017 | «Київська пектораль» | Найкраще виконання чоловічої ролі другого плану | «Без вини винні» | Номінація |
Примітки
- Олександр Ярема на сайті Театру ім. І. Франка
- Іван БАБЕНКО, Тетяна ПОЛІЩУК (3 липня 2020). Соціальна дистанція як... художній засіб. Столичні франківці представили «Украдене щастя» — першу прем’єру після послаблення карантину (ua). «День». Процитовано 2020-7-16.
- Едуард ОВЧАРЕНКО (15 липня 2020). Олександр ЯРЕМА: «Краще про мене розкажуть мої ролі» (ua). «I-UA.tv». Процитовано 2020-7-16.
- Сергій ВИННИЧЕНКО (5 травня 2020). Двічі в одну «Зойчину квартиру» (ua). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 26 травня 2021.
Джерела
- Олександр Ярема на сайті Театру ім. І. Франка
- Олександр Ярема на сайті «Дикого Театру»
- Олександр Ярема на сайті Театру на Подолі
- http://www.teleprostir.com/dossier/type-14-televeduchi/show-4627-iarema-oleksandr
- http://www.tuz.kiev.ua/node/99%5Bнедоступне+посилання+з+серпня+2019%5D
- https://web.archive.org/web/20101218110759/http://www.stb.ua/ua/staff/9/
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.