Ярке (Джанкойський район)

Ярке́ (до 1945 року Бій-Сув-Кюйче, крим. Biy Suv Küyçe) село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 1 927 осіб. Орган місцевого самоврядування Ярківська сільська рада. Розташоване на півдні району.

село Ярке
Герб Прапор
Країна  Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Ярківська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01060530010049751
Облікова картка Ярке 
Основні дані
Населення 1 927
Поштовий індекс 96153
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°41′31″ пн. ш. 34°15′40″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 96153 АРК, Джанкойський район, с.Ярке вул. Леніна,10
Карта
Ярке
Ярке
Мапа

 Ярке у Вікісховищі

Географія

Ярке — велике село в південно-західній частині району, в степовому Криму, на шосе Джанкой — Євпаторія, висота над рівнем моря — 31 м. Сусідні села: Мар'їне за 2,5 км на північ, Мирнівка за 2,5 км на схід і Яструбці за 4,7 км на південний захід. Відстань до райцентру — близько 10 кілометрів, там же найближча залізнична станція.

Історія

Бій-Сув-Кюйче утворилося на рубежі XIX—XX століть в результаті злиття розташованих біля сусідніх степових колодязів старовинних татарських селищ Бій-Су і Кюйче. Перша документальна згадка про села зустрічається в Камеральному Описі Криму 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Байсу Бочала і Курджу Бочала входили в Бочалатський кадилик Карасубазарського каймакамства[1]. Після анексії Кримського ханства Росією, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і села було приписано до Перекопського повіту [2].

Після земської реформи 1890 року[3] села віднесли до Богемської волості. Мабуть тоді, в спорожніле внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину[4], Бійсу заселилися кримські німці, створивши однойменний хутір[5].

Згідно даних у «Пам'ятній книзі Таврійської губернії за 1900 рік», на хуторі Бійсу проживали 10 жителів в одному дворі, Кюйче ж в доступних джерелах окремо більшу не зустрічається: мабуть, тоді відбулося об'єднання[6]. В Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року[7], в Богемській волості Перекопського повіту значиться економія вже з загальною назвою Бій-Су-Кюйче [8] з населенням 88 чоловік[5].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримського революційного комітету від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Бій-Су-Кюйче входило до складу Мар'їнської сільради Джанкойського району [9].

Незабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були депортовані, спочатку в Ставропольський край, а потім до Сибіру і північного Казахстану[10]. Після звільнення Криму від нацистів в квітні 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»[11] та у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України[12]. Указом Президії Верховної Ради Російської РФСР від 18 травня 1948 року, Бій-Су-Кюйче перейменували в селище Ярке[13], статус села було присвоєно пізніше. З 1975 року Ярке — центр сільради.

Примітки

  1. Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // {{{Заголовок}}}. — Известия Таврійської вченої архівної комісії, 1888.
  2. Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784 року, стор. 117.
  3. Борис Веселовский. {{{Заголовок}}}. — 1911.
  4. Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // {{{Заголовок}}}. — Таврійський Національний Університет, 2005.
  5. Шаблон:Книга: Німці Росії: населення пункти і місця поселення: енциклопедичний словник
  6. Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
  7. Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-а. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 г.
  8. Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-а. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 рік, с. 233.
  9. Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, с. 311.
  10. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
  11. Постанова ДКО від 12 серпня 1944 року № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»
  12. Як заселяли Крим (1944-1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
  13. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.