Мирнівка

Ми́рнівка (до 1945 року Джюрґюн, крим. Cürgün) село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 1 483 особи. Орган місцевого самоврядування - Мирнівська сільська рада. Розташоване в центрі району.

село Мирнівка
Країна  Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Мирнівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01060290010093008
Облікова картка Мирнівка 
Основні дані
Населення 1 483
Поштовий індекс 96180
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°41′31″ пн. ш. 34°18′37″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 96180, АРК, Джанкойський район, с. Мирнівка, вул. Інтернаціональна, 39
Карта
Мирнівка
Мирнівка
Мапа

 Мирнівка у Вікісховищі

Географія

Мирнівка - село в центрі району, у степовому Криму, на річці Мирнівка, яка впадає в Сиваш, висота над рівнем моря - 12 м [1]. Сусідні села: Рисакове за 3 км на південь, Ярке за 2,5 км на захід та Дмитрівка за 3 км на схід. Відстань до райцентру - близько 5 кілометрів, там же найближча залізнична станція

Історія

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Чуркун входив в Борулчанський кадилик Карасубазарського каймакамства [2]. Після приєднання Криму до Російської імперії (8) 19 квітня 1783 року [3], (8) 19 лютого 1784 року, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту [4]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії [5]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 года Таврійської губернії [6], Джюрґюн був включений до складу Бозгозької волості Перекопського повіту.

За Відомостями про всі селища в Перекопському повіті ... від 21 жовтня 1805 року, у селі Джюрґюн значилося 18 дворів і 113 жителів, виключно кримських татар [7]. На військово-топографічній карті 1817 село Юркюн позначений з 24 дворами [8]. Після реформи волосного поділу 1829 року Джюрґюн, згідно «Відомостей про казенні волості Таврійської губернії 1829 року» віднесли до Ельвігазанської волості [9]. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину [10] село спорожніло і на карті 1842 року Джюрґюн позначений умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів [11].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Ішунської волості. Згідно «Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1867 рік», село стояло покинутим[12], з огляду на еміграцію кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853-1856 років, в Туреччину [13] та її заселяли українці з Полтавської і Київської губерній [14]. Згідно «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Джюрґюн - вже власницьке село з 8 дворами і 31 жителем при колодязях [15]. На триверстовій мапі 1865-1876 року в селі Джюрґюн 3 двори, на хуторі Мирнова (називався за прізвищем власника [16]) - 6. потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853-1856 років, в Туреччину [13], село Джюрґюн спорожніло і назву стали застосовувати і до хутора. За «Пам'ятною книгою Таврійської губернії 1889 року», за результатами Х ревізії 1887 року в селі Мирнівка значилося 26 дворів і 159 жителів [17].

Після земської реформи 1890 року [18] Джюрґюн віднесли до Богемської волості. Згідно «... Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1892 рік», у селі було 117 жителів в 20 домогосподарствах [19]. У 1896 році Мирнов продав землю кримським німцям (це були лютерани і католики), який заснував колонію [16] . За «... Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1900 рік» в Джюрґюні (Мирнівці) значилося 136 жителів в 26 дворі [20]. З енциклопедичного словника «Німці Росії» відомо, що в 1911 році в Джюрґюн-Мирнівка всього було 130 жителів [21]. В Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року[22], у Богемській волості Перекопського повіту значиться село Джюргань [23], з населенням 159 осіб [21].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район [24]. У 1922 році повіти перетворили в округи [25]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округу були ліквідовані, основною адміністративною одиницею став Джанкойський район [26] і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, село Джюрґюн-Мирнівка, з населенням 277 осіб, з яких було 256 німців [21], входило до складу Мар'їнської сільради Джанкойського району [27]. Постановою ВЦВК «Про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР» від 30 жовтня 1930 року, був знову створений Біюк-Онларський район, цього разу - як німецький національний [28] в який включили село. Час передачі назад в Джанкойський район поки не встановлено.

Незабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан [29]. Після звільнення Криму від фашистів в квітні 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму» [30] та у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської і Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України [31]. Указом Президії Верховної Ради Російської РФСР від 18 травня 1948 року, Джюрґюн-Мирнівка (зустрічалися варіанти Джюрґюн і Мирнівка), вже Джанкойського району, перейменували в Мирнівку [32]. У повоєнний час село входило в Дніпровську сілраду [33], в 1979 році центр ради був перенесений в Мирнівку [16].

Хутір Джюрґюн

Німецький хутір, що розташовувався в декількох кілометрах на захід від села. Час виникнення не з'ясований, згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, хутір Джюрґюнь-Мирнівка, з населенням 8 осіб, всі німці [21], значився в складі Мар'їнського сільради Джанкойського району [27]. Подальша історія поки не встановлена.

Примітки

  1. Прогноз погоди в с. Мирновка (Крим). Weather.in.ua. Процитовано 7 квітня 2015.
  2. Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // {{{Заголовок}}}. — 1888.
  3. Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані та всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 рік з. 96.
  4. Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784 року, стор. 117.
  5. Про новий поділ держави на губернії. (Саме, даний Сенату.)
  6. Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії, с. 124.
  7. Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті складаються з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805 року . // {{{Заголовок}}}. — 1 897.
  8. Карта Мухіна 1817 року. Археологічна карта Криму. Архів [http: //www.archmap.ru/1817/33-a3-3.jpg оригіналу] за 23 вересня 2015. Процитовано 19 березня 2015.
  9. Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 року з. 137.
  10. Ляшенко В. І. до питання про переселення кримських мусульман в Туреччину в кінці XVIII - першій половині ХІХ століть. Культура народів Причорномор'я. Том 2. Архів [http: //elib.crimea.edu/index.php? Option = com_content & task = view & id = 28 оригіналу] за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
  11. Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р. Археологічна карта Криму. Архів [http: //www.archmap.ru/1842/42-1-4.jpg оригіналу] за 23 вересня 2015. Процитовано 17 березня 2015.
  12. Ханацкій К. В. {{{Заголовок}}}. — Сімферополь : друкарня Таврійського Губернського Правління, 1867. — С. 425. Архівовано 2015-06-26 у Wayback Machine.
  13. Сейдаметов Е. Х. еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // {{{Заголовок}}}. — Таврійський Національний Університет, 2005.
  14. Михайло Родіонов. {{{Заголовок}}}. — 270 с.
  15. page = 75 Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 75. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Процитовано 22 березня 2015.
  16. Міста і села України, 2009, Мирнівська сільрада.
  17. Вернер К.А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с. (рос.)
  18. Борис Веселовский. {{{Заголовок}}}. — 1911.
  19. Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
  20. Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
  21. {{Книга: Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник} }
  22. Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 г.
  23. Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 рік, с. 233.
  24. Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
  25. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
  26. Административно-территориальное розподіл Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  27. Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, с. 314.
  28. Постанова ВЦВК РРФСР від 30.10.1930 про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР.
  29. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
  30. Постанова ДКО від 12 серпня 1944 року № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»
  31. Як заселяли Крим (1944-1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
  32. Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области
  33. Кримська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1977 року. Стор. 20. Сімферополь, видавництво «Таврія». 1977 рік. Архів [http: //www.soldat.ru/files/f/krimskaia_obl_1977_god.part1.rar оригіналу] за 24 вересня 2015. Процитовано 8 квітня 2015.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.