Ярослав Мудрий (Майборода)

«Ярослав Мудрий» — опера на 3 дії українського композитора, лауреата Шевченківської премії Георгія Майбороди. Лібрето Георгія Майбороди за однойменною драматичною поемою Івана Кочерги. Опера написана в 1975 році.

Опера «Ярослав Мудрий»
Композитор Майборода Георгій Іларіонович
Автор лібрето Майборода Георгій Іларіонович
Мова лібрето українська
Джерело сюжету Ярослав Мудрий (поема)d
Кількість дій 3 Дія (театр)
Кількість яв 8 Ява
Рік створення 1973
Перша постановка 1975
Інформація у Вікіданих

В 1982 році фірма «Мелодія» випустила диск із записом опери.

Прем'ера

Прем'єра опери відбулася на сцені Київського Національного академічного театру опери і балету імені Т. Г. Шевченка в 1975 році.

Першими виконавцями партій стали Олександр Загребельний (Ярослав), Гізела Ципола (Інгігерда), Надія Куделя (Єлизавета), Анатолій Мокренко (Гаральд), Галина Туфтіна (Джемма), Андрій Іщенко (Журейко), Анатолій Кочерга (Сільвестр).[1]

Відновлення

2007 року оперу відновили режисер народний артист України Анатолій Солов'яненко, диригент народний артист України Микола Дядюра, хормейстер Лев Венедиктов, художники Фадей та Михайло Риндзак, Наталя Кучеря, балетмейстер Аніко Рехвіашвілі.

Василь Туркевич про оперу
«Ярослав Мудрий» — класична за формою опера. Арії, аріозо, речитативи, розгорнуті хори спираються на сюжетну і музичну драматургію, мають визначене художньо-ідейне спрямування. Провідні ідейні смислові моменти передаються через внутрішньо наповнені монологи головного героя.

Сюжетно-драматургічна канва опери розвивається за принципом історичної драми. На фоні виразних історичних подій розкривається внутрішній світ князя-мислителя, будівничого і воїна, який крок за кроком переборює підступні інтриги своїх ворогів і недругів. Ярослав Мудрий — могутня, монументальна постать державного діяча, людина багатого внутрішнього світу, сповнений великих поривань у творенні могутньої східнослов'янської держави.

Характерною рисою музичної драматургії опери «Ярослав Мудрий» є її лірико-епічна стилістика: укрупненість характерів головних героїв поєднується із характерною письму композитора мелодійністю, елегійністю, кантиленністю, можна сказати, навіть романсовістю, що суттєво збагачує характери героїв виразним психологічним наповненням, особливо жіночі партії — Анни, Єлизавети, Милуші, Джемми, Інгігерди. Композитор використовує найширшу палітру музичних прийомів у розкритті подій і образів — від виразних вокальних декламацій і палітри звучання симфонічного оркестру до урочисто-величальних та ліричних епізодів для жіночих та чоловічих хорів, масових сцен, які органічно розкривають історичне тло подій далекого, вже легендарного ХІ ст. Музична мова опери Георгія Майбороди позначена виразною мелодикою і лейттемами, емоційна, близька до національних традицій класичної музичної культури.[2]

Інші постановки

4, 6 грудня 2019 року — Хмельницька обласна філармонія.

Виконували: Академічний симфонічний оркестр Хмельницької обласної філармонії, Хор та балет Академічного ансамблю пісні і танцю «Козаки Поділля», Солісти Хмельницької обласної філармонії, солісти з Києва, Львова і Луцька:

  • Ярослав Мудрий, великий князь Київський — Андрій Зарицький;
  • Інгігерда, його дружина — Олена Леонова, Фатіма Чергіндзія;
  • Єлизавета, їх донька — Руслана Коваль, Ольга Абакумова;
  • Гаральд, витязь Норвезький — Олександр Киреєв, Степан Дробіт;
  • Микита, чернець-художник — Олег Лановий;
  • Сильвестр, вчений чернець — Руслан Фандуль, Казимір Місюренко;
  • Журейко, муляр — Андрій Юрченко;
  • Милуша — Катерина Ясенчук, Ірина Гоба;
  • Джемма, дівчина з Сицилії — Роксолана Колісник, Ольга Здебська;
  • Мирослав, київський боярин — Микола Хлебан;
  • Ульф, варяг — Дмитро Шемчук;
  • Турвальд, варяг — Олег Капелюх.[3]

Диригент-постановник — Тарас Мартиник . Режисер-постановник — Богдана Латчук. Хормейстер-постановник — Катерина Дробіт. Хореограф-постановник — заслужений артист України Сергій Качуринець. Художник-постановник — Ірина Соломко-Михальська.[4]

Цікаві факти
  • 10 вересня 2011 року Національна опера України імені Тараса Шевченка відкрила 144-ий театральний сезон оперою «Ярослав Мудрий».[5]
  • 22 січня 2016 року — Національна опера України імені Тараса Шевченка відзначила День Соборності України оперою «Ярослав Мудрий».[6] Головні партії виконували солісти: Сергій Магера (Ярослав Мудрий), Вікторія Ченська (Інгігерда, його дружина), Лілія Гревцова (Єлизавета, їхня дочка), Петро Приймак (Гаральд, витязь Норвезький), Валентин Дитюк (Журейко, муляр), Анжеліна Швачка (Джемма, дівчина із Сицилії).[7]
  • 14 січня 2021 року під час локдауну Національний театр опери і балету запропонував переглянути оперу «Ярослав Мудрий» Георгія Майбороди онлайн. У головній партії — провідний бас нашого театру Сергій Магера. За пультом — диригент-постановник вистави Микола Дядюра.[8]

Примітки
  1. Ярослав Мудрий. Епоха і спадщина. Втілення через музику.
  2. Ярослав Мудрий. Опера. Про виставу.
  3. Опера "Ярослав Мудрий". Хмельницька обласна філармонія.
  4. Опера "Ярослав Мудрий" у місті Хмельницький.
  7. Тетяна Поліщук. Чого нас вчить історія.

Посилання

Видання
  • Майборода Г. І. Ярослав Мудрий (опера за драматичною поемою І. Кочерги). Клавір. — К.: Музична Україна, 1979. — 299 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.