Ясельда
Ясе́льда — річка в Білорусі, на Поліссі. Ліва притока Прип'яті. Бере початок за 3 км на північ від села Клепачі. Протікає через Берестейську область (райони Пружанський (), Березівський, Дрогичинський), через Біловезьку пущу, озера Мотольське і Спорівське. Довжина — 242 км, сточище — 5 430 км². Рівнинна, частково заболочена річка. Живлення мішане, переважно снігове.
| Ясельда | |
|---|---|
 | |
 | |
| 52°44′41″ пн. ш. 24°20′56″ сх. д. | |
| Витік | Клепачі |
| • координати | 52°44′41″ пн. ш. 24°20′56″ сх. д. |
| Гирло | Прип'ять |
| • координати | 52°07′02″ пн. ш. 26°26′44″ сх. д. |
| Басейн | басейн Прип'яті |
| Країни: |
 Білорусь |
| Регіон | Берестейська обл. |
| Довжина | 242 км |
| Площа басейну: | 5 430 км² |
| Середньорічний стік | 35,8 кубічний метр за секунду |
| Притоки: | Башта (притока Ясельди), Khotovd, Лосинці, Q23958907? і Viniec |
| Ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 619691 |
| |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Назва
- Ясе́льда[1] — має західнобалтське (ятвязьке) походження[2].
- Ясо́льда
Опис
Ширина долини 2 — 4 км, найбільша 8 км. Заплава двостороння, заболочена, в середній течії ширина 0,8 — 1,2 км, в нижній 1,5 — 6 км. Русло у верхів'ї каналізоване, нижче — звивисте, шириною в середньому 15 — 25 м, в нижній частині 60 м. Береги низькі, заболочені, після впадіння Жигулянки круті, місцями обваловані. Найвищий рівень паводку в кінці березня, середнє перевищення рівня води над межовим в селі Хорево 1,4 м, в селі Городище 2,6 м, максимальне відповідно 1,7 і 3,1. Середньорічний витрата води в гирлі 35,8 м³/с, найбільший 573 м³/с (1958), найменша 1,36 м³/с (1956). Водозбору 7790 км², на Прибузькій рівнині і в Прип'ятському Поліссі, під лісом 30 %, під ріллею 25 %.
Ясельда з Огінським каналом і річкою Щара утворює водну систему, що з'єднує басейни Дніпра та Німана. На річці є зона відпочинку Ясельда, мисливська-рибальська база «Спорово», водосховище Селець; місто Береза.
Річка судноплавна від гирла до шоссейного мосту на дорозі Пінськ — Логишин. На березі річки в селах Островичі, Мерчиці, Сушіцьк археологічні пам'ятники — поселення епохи неоліту і бронзової доби і селища залізної доби. Архітектурні й історичні пам'ятки: в місті Береза — історико-революційний музей (відкритий в 1965 році), Петропавлівська церква (1772), в селі Поріччя — пейзажний парк «Поріччя» (19 століття).
- У долині річки розташований Споровський заказник.
Примітки
- Хміль І. Українське Полісся. Етнографічні нариси. — Чікаго : Видавництво Товариств колишніх вояків УПА в ЗСА і Канаді, 1976. — С. 217.
- Вūga 1923, p. 100; Седов 1964. С. 36—51.
Бібліографія
- Седов, В.В. Курганы ятвягов // Советская археология, № 4. Москва: Наука, 1964. С. 36—51.
- Вūga, К. Jotvingu zemes upiu vardu galune-da // Tauta ir Źodis. I, Kaunas, 1923, p. 100.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Посилання
- www.brestobl.com(рос.)