Ясениця

Розташоване на правому березі річки Стрий за 19 км від райцентру Турка і 11 км від найближчої залізничної станції Явора.

Через село пролягає траса Т 1402, починається невелика дорога до села Ясенка-Стецьова.

Перша письмова згадка датована 1527 року. За легендою назва походить від першого поселенця Яся Масевича.

У 1692 році після повстань і татарських набігів у селі залишилося всього лиш 9 хатин, з них 3 — порожні.

У Радянсько-німецькій війні воювали 74 селяни, з них загинули 30. У 1967-му в селі встановлено обеліск у пам'ять про жертв війни.

Після повернення радянської влади у село, тривалий час їй чинила опір УПА. У 1946 році повстанці убили голову сільради О. Струналя, а також двох його синів[1].

У межах примусової колективізації радянська влада зігнала селян у відділення яворського радгоспу «Комсомолець».

У частині села, що називається Ясениця Масьова, на рівнині посеред цвинтаря розташована церква святої Параскеви, збудована 1810 року. Тризрубна, триверха, бойківського типу будівля. Складається з восьмибічної (квадрат із зрізаними гранями) нави, гранчастого вівтаря та квадратового бабинця. Восьмерикові верхи (нава з трьома заломами, бабинець і вівтар – з двома) завершені восьмибічними стіжками з маківками і хрестами. Маківка нави на ліхтарі. Оперізує церкву широке піддашшя оперте на виступи вінців зрубів та вісім круглих мурованих колон на кам’яних базах. Стіни підопасання ошальовані вертикально дошками, надопасання і першого залому – кожуховані ґонтами. Зберігся первісний портал головного входу, у якого надпоріжжя вирізьблене у формі «ослячого хребта».

У 1875-1920 роках греко-католицьким парохом Ясениці був о. Володислав Ільницький[2], який доводився рідним племінником (сином сестри) перемиському греко-католицькому єпископу-просвітнику Івану Снігурському. Невеликий спогад о. Ільницького з біографії владики Снігурського опублікував львівський часопис "Зоря" у 1886 р.[3]

У 1974-1989 роках через атеїстичну позицію радянської влади церква була закритою.

У іншій частині села — Ясіночці Стецьовій, стоїть церква святого Димитрія, збудована у 1900 році майстром Лукою Снігурем з Погара. Під час Другої світової війни німці використовували приміщення церкви як військовий шпиталь. У радянські часи через атеїстичну позицію влади церква була замкненою з 1960 по 1989 роки.

У плані храм є тризрубною, триверхою будівлею модернізованого бойківського типу. Орієнтована вівтарем на схід. Базована на трьох квадратних зрубах. Зруби надопасання, бабинця і вівтаря переходять у восьмерики, завершені восьмибічними стежками з ліхтарями і маківками з хрестами. Над навою такий самий верх здіймається на додатковому четверику. На чільному фасаді до бабинця прилягає триарковий ґанок. До вівтаря зі сходу прилягає невелика прямокутна ризниця, вкрита двосхилим дахом. Оперізує церкву широке піддашшя, оперте на мистецько-профільовані виступи вінців зрубів. Стіни підопасання ошальовані вертикально дошками. Надопасання – дошками і лиштвами, а четверика, нави і восьмериків зломів – кожуховані ґонтами.

За відділенням колгоспу у селі числилось 288 га ріллі та 423 га лісу. У селі був сувенірний цех, а також лісництво, взуттєва і швейна майстерні.

Школа, народний дім на 200 місць, бібліотека (9100 книг).

У селі працювала дільнична лікарня на 40 ліжок.

1. Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область/ — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 692
2. Блажейовський, Дмитро (1995). Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської адміністратури Лемківщини (1828-1939) (Українська). Львів: Каменяр. с. 673. ISBN 5-7745-0672-X.
3. До биографіи Снѣгурского // Зоря 4 (1886) 67.

• Погода в селі Ясениця
• Інформація про храми Турківського району на сайті РДА