Ґорук Семен Васильович
Семе́н Васильович Ґору́к, або Сень Ґорук (13 вересня 1873 м. Снятин — 1920, Соловки) — український військовий та громадський діяч, журналіст, отаман Легіону Українських Січових Стрільців і Української Галицької Армії[1].
Семен Васильович Ґорук Сень Ґорук | |
---|---|
Отаман | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
13 вересня 1873 Снятин, Снятинський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
Смерть |
1920 Соловки, Онежський повіт, Архангельська губернія, РРФСР |
Національність | українець |
Alma Mater | Львівський університет |
Військова служба | |
Роки служби | 1914–1920 |
Приналежність |
Австро-Угорщина → ЗУНР |
Вид ЗС |
Імператорська та королівська армія (1914—1918) Українська Галицька армія (1918—1920) |
Життєпис
Народився в м. Снятині (нині — Івано-Франківська область).
Навчався в Коломийській гімназії, згодом — Львівському університеті. У довоєнний період був активним членом «Молодої України» та Християнсько-Суспільної Партії, редагував часопис «Руслан». Став одним з організаторів товариства «Сокіл» у Галичині. На той час винаймав помешкання в офіцині будинку, що на вул. Оссолінських, 7 у Львові (нині — вулиця Стефаника, 7-А)[2].
У роки першої світової війни — командир сотні, з листопада 1914 — куреня Легіону Українських Січових Стрільців. Стрілецькі військові підрозділи під командуванням Горука відзначилися в боях на Маківці, над Стрипою і на Лисоні. Поранений під Потуторами.
На липень 1917 року із 37 усусами перебував у таборі для військовополонених в місті Симбірськ (сучасний Ульяновськ)[3]. Мав можливість у неділю відвідувати богослужіння; під час відвідин римо-католицького костелу (вибрали його, а не православну церкву) восени 1916 року в Симбірську разом із Зеноном Носковським зустрілися з вивезеним до Сибіру отцем Володиславом Носковським[4].
У листопаді 1918 року входив до складу Українського Генерального Військового Комісаріату, який очолив підготовку і проведення Листопадового повстання 1918 у Львові.
З 5 листопада до 10 грудня 1918 року — начальник штабу (Начальної булави) Начальної Команди УГА.
Брав участь у польсько-українській війні 1918—1919 і українсько-більшовицькій війні 1917—1921.
Заарештований більшовиками у квітні 1920 року у Києві. З весни 1920 року перебував у більшовицькому полоні в концтаборі Кожухов недалеко від Москви. У червні 1920 року разом з іншими галичанами був перевезений у табір особливого призначення на Соловецьких островах, де загинув.
Вшанування пам'яті
На його честь названі:
Примітки
- Проєкт «Українці у світі»: Семен Горук. ukrainians-world.org.ua. Архів оригіналу за 18 серпня 2019. Процитовано 5 жовтня 2012.
- Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 95. — ISBN 978-617-629-076-6.
- ЦДАВОВУ України. — Ф.1105. — О. 1. — С. 1. — А. 114.
- О. Навроцький. Зустріч батька з сином // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 38-381.
Джерела
- Гуцал П. Ґорук Сень (Семен) Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 453. — ISBN 966-528-197-6.
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів: Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — ISBN 5-7707-7867-9.
- Науменко К. Є. Ґорук Сень // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 270. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Ґорук Семен // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Шанковський Л. Українські збройні сили в перспективі нації // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 812.