Ґюнтер Фергойґен

Ґю́нтер Ферго́йґен (нім. Günter Verheugen, нар. 28 квітня 1944, Бад-Кройцнах, Німецька Імперія, нині ФРН) — німецький політичний діяч, Єврокомісар з питань розширення в 1999—2004 роках та Єврокомісар з питань підприємництва й промисловості в 2004—2010 роках. Був також одним із п'ятьох заступників голови в першій Європейській Комісії Баррозу, яка складалася з 27 членів і строк повноважень якої тривав з 2004 до 2009 року. Із 2010 року є почесним професором Європейського університету Віадріна, що у Франкфурті-на-Одері. Із 2015 року очолює напрямок європейської інтеграції в Агентстві модернізації України.

Ґюнтер Фергойґен
Günter Verheugen
нім. Günter Verheugen
Ґюнтер Фергойґен
Günter Verheugen
Ґюнтер Фергойґен 2019 року
Єврокомісар з питань підприємництва та промисловості
22 листопада 2004 — 9 лютого 2010
Президент Жозе Баррозу
Попередник Ян Фіґель
Оллі Рен (підприємництво та інформаційне суспільство)
Наступник Антоніо Таяні (промисловість та підприємництво)
Єврокомісар з питань розширення
13 вересня 1999 — 11 листопада 2004
Президент Романо Проді
Попередник посаду засновано
Наступник Оллі Рен
Народився 28 квітня 1944(1944-04-28) (77 років)
Бад-Кройцнах, Німеччина
Відомий як політик, журналіст, викладач університету
Місце роботи Університет Віадріна
Громадянство  Німеччина
Освіта Кельнський університет і Боннський університет
Політична партія
  • Вільна демократична партія (до 1982)
    • Професія політик
    Нагороди
    Кавалер ордена «На благо Республіки»
    Висловлювання у Вікіцитатах

    Медіафайли у Вікісховищі

    Біографія

    Народився в місті Бад Кройцнах, у західнонімецькій землі Рейнланд-Пфальц. Вивчав історію, соціологію та політологію в Кельнському та в Боннському університеті. Відразу після його закінчення 1969 року був завідувачем відділу зв'язків із громадськістю МВС в уряді Ганса-Дітріха Геншера, а 1974 року разом зі своїм начальником перейшов до Міністерства внутрішніх справ. Був генеральним секретарем ВДП Німеччини (ліберали) у період з 1978 до 1982 року. Залишив ВДП з багатьма ліволіберальними членами партії 1982 року з причини виходу ВДП з уряду канцлера Гельмута Шмідта. Того ж року вступив до СДП (соціал-демократи).

    1983 року Фергойґен став депутатом Бундестагу.

    Був членом комітету з міжнародних відносин з 1983 до 1998 року. 1987 року Віллі Брандт призначив Ґюнтера головним редактором партійної газети Vorwärts (Вперед).[1] 1992 року головував у Спеціальній комісії ЄС. З 1994 до 1997 року був заступником голови парламентської групи СДП. З 1997 року головує в Комітеті з питань миру, безпеки та роззброєння Соціалістичного інтернаціоналу.[2] З 1998 року і до призначення Комісаром ЄС з питань розширення Євросоюзу 1999 року обіймав посаду першого заступника міністра в міністерстві закордонних справ за уряду Йошки Фішера. За час його перебування на посаді Єврокомісара з розширення в Європейській Комісії Проді десять нових держав Європи стали членами ЄС 2004 року. У Комісії, сформованій наступником Проді Баррозу, став Єврокомісаром з підприємництва та промисловості. Його також підвищили до статусу одного з п'ятьох віцеголів Комісії.

    5 листопада 2004 року під час пресконференції Фергойґен зауважив, що майбутнім прем'єр-міністром Румунії буде Мірча Джоане (зі Соціал-демократичної партії Румунії) та що Румунія закінчить переговори з ЄС лише за чотири дні до румунських парламентських і президентських виборів 2004 року. Після цього румунські журналісти звинуватили його в утручанні в політику Румунії.

    Як комісар він заявив про бажання скоротити тяганину, особливо з метою спрощення діяльності малого та середнього підприємництва. Він також виділяє наукові дослідження та інновації як «ключі-близнюки до майбутньої конкурентоспроможності»; окреслює свої пріоритети як: ефективніша регуляторна база, сучасна промислова політика, малі і середні підприємства та нововведення. З метою сприяння конкурентноздатності він виклав три напрямки політики на основі міжнародних договорів: «Конкурентоспроможність і поліпшення бізнес-середовища» (ст. 157), «Оформлення й управління внутрішнім ринком на продукцію» (ст. 28 і 95) та «Рамкові програми інновацій і наукових досліджень» (Розділ XVIII).[3]

    Комісар активно включився в роботу над директивами з реєстрації, оцінки, дозволу і обмеження хімічних речовин та забезпеченням їхньої сумісності з Лісабонською стратегією.[4] Він передбачає запровадження єдиного патенту в Євросоюзі до 2012 року, адже заявка на патент стосується 24 млн малих і середніх підприємств в Європі, що в середньому в 11 разів більше, ніж у Сполучених Штатах.[5]

    У відповідь на відмову таких країн як США і Австралія підписати Кіотський протокол, Фергойґен попросив Голову Єврокомісії Баррозу подивитися, чи дійсно ЄС міг би впровадити податки на вироби, що імпортуються з тих країн, які не взяли на озброєння політику низьковуглецевої економіки (врегулювання митних зборів).[6]

    Діяльність

    Комісаріат Європейського Союзу з питань розширення

    1999 року Фергойґен став європейським комісаром з розширення в комісії Романо Проді. Під час діяльності Фергойґена на цій посаді до Євросоюзу прийняли 10 східноєвропейських держав. 2004 року він обстоював приєднання до ЄС Туреччини.

    Комісаріат Європейського Союзу з питань підприємництва та промисловості

    Ґюнтер Фергойґен з 22 листопада 2004 року по 9 лютого 2010 року обіймав посаду комісара з розвитку промисловості та підприємництва та Голови Європейськоъ економічної трансатлантичної ради. Він був віцепрезидентом Комісії протягом цього періоду перебування Баррозу на посту.

    План Маршалла для України

    2015 року очолив напрямок європейської інтеграції в Агентстві модернізації України,[7] неурядової організації, що розробляє комплексну програму модернізації України та шукає інвестиційні ресурси для її реалізації.[8]. Як наголошують деякі експерти, Фергойґен прийшов на місце іншого експерта — Штефана Фюле, який відмовився від цієї посади через кишеньковий характер Агентства і його тісний зв'язок із підозрілим українським олігархом Фірташем. Репутація Фірташа, як бачиться, не зупинила Фергойґена[9][10].

    В Агенції Фергойґен очолив галузевий підрозділ з рекомендацій проведення інституціональних реформ, спрямованих на інтеграцію України до ЄС і побудову громадянського суспільства. Разом із командою фахівців Ґюнтер Фергойґен займається напрацюванням програми розвитку української економіки, а також оцінкою потрібних обсягів фінансування[11].

    Нагороди

    Примітки
    1. http://www.focus.de/politik/deutschland/spd-scharpings-general_aid_147745.html
    2. http://webarchiv.bundestag.de/archive/2007/0206/mdb/mdb14/bio/V/verhegu0.html
    3. Mission Statement ec.europa.eu
    4. Interview with Günter Verheugen, vice-president and commissioner for enterprise and industry euractiv.com
    5. EU patent in five years, says industry commissioner euobserver.com
    6. Time to tax the carbon dodgers news.bbc.co.uk
    7. Авторитетні європейські діячі заснували Агентство модернізації України
    8. Агенція модернізації України розроблятиме реформи в економіці
    9. Фюле відмовився працювати на Фірташа//Укрінформ, 19.03.2015
    10. Фюле відмовився працювати у проекті Фірташа//Українська Правда, 19 березня 2015
    11. Засновник Агентства модернізації України розповів про український «план Маршалла». Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 25 березня 2015.

    Посилання

    Література
    • Р. Кривонос. Фергойґен Гюнтер // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
    • Кривонос Р. А. Г. Фергойген // Європейський Союз: економіка, політика, право: енциклопедичний словник / редкол.: В. В. Копійка (голова), О. І. Шнирков (заст. голови), В. І. Муравйов та ін. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011. — С. 337—338.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.