2С23 «Нона-СВК»

2С23 «Нона-СВК» російська батальйонна самохідна артилерійська установка, основною зброєю якої є міномет-гармата калібру 120 мм.

2С23 «Нона-СВК»

«Нона-СВК» в парку «Патріот»
Тип самохідна артилерійська установка
Історія використання
На озброєнні з 1991
Оператори  Росія
 Венесуела
Війни Війна на сході України
Історія виробництва
Розробник  СРСР ЦНДІ «Буревісник»
Виробник  СРСР,
 Росія
Виготовлення 1981-1991
Характеристики
Довжина 7730
Ширина 2900
Висота 3075

Калібр 120-мм 2А60
Підвищення −4…+80°
Траверс −35…+35°
Темп вогню 8—10
Дальність вогню
Ефективна 0,04…12,8
Приціл 1П8, 1П30, ТКН-3А

Другорядне
озброєння
1 × 7,62-мм ПКТ
Двигун дизельний, КамАЗ 7403
260
Питома потужність 19,1
Підвіска індивідуальна торсіонна
8x8
тиск на ґрунт: 2,3—3,7
Дорожній просвіт 475
Швидкість шосе: 80
бездоріжжя: 10 на плаву
Прохідність підйом: 30°
стінка: 0,5
рів: 2
брід: плаває

2С23 «Нона-СВК» у Вікісховищі

Розробка

Розроблена в конструкторському бюро Пермського машинобудівного заводу імені Леніна під науковим керівництвом климовського Центрального науково-дослідного інституту точного машинобудування і горьковского Центрального науково-дослідного інституту «Буревісник» на базі шасі плаваючого колісного бронетранспортера БТР-80. САУ 2С23 «Нона-СВК» призначена для ураження живої сили, артилерійських і мінометних батарей, ракетних установок, броньованих цілей, вогневих засобів та пунктів управління. Здатна вести прицільний вогонь без попередньої підготовки з закритих позицій і прямим наведенням. Можлива стрільба всіма видами 120-мм мін російського і закордонного виробництва.

Оператори

Бойове застосування

Чечня

Вперше САУ «Нона-СВК» були використані під час Першої чеченської кампанії, де ними підсилювались мотострілецькі батальйони. Разом з полковою і дивізійною артилерією зазвичай використовувались для придушення та знищення вогневих точок чеченських підрозділів, що були облаштовані в міській забудові[8].

Російсько-українська війна

Під час конфлікту на Донбасі як мінімум 5 одиниць САУ «Нона-СВК» були помічені на кордоні з Україною в Новошахтинську[9][10][11][12][13]. Восени 2014 року САУ «Нона-СВК» спостерігалися в контрольованому на той час проросійськими формуваннями Луганську[14][15], поряд із військовослужбовцями 61-ї бригади морської піхоти РФ.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Military Balance 2016, p. 190
  2. Military Balance 2016, p. 194
  3. Military Balance 2016, p. 416
  4. Stockholm International Peace Research Institute — Arms Transfers Database
  5. Техніка війни. Українці придумали кращу альтернативу броньованому склу, друге життя зброї з СРСР — Телеканал новин 24
  6. У Житомирі засвітилася реанімована 2С23 «Нона-СВК». Військова панорама. 4 серпня 2016. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 18 серпня 2016.
  7. САУ «Богдана» – розробка Краматорського заводу. Процитовано 2 серпня 2019.
  8. Major Gregory J. Celestan. The Russian artillery in Chechnya // Field Artillery. — HQDA PB6-97-1, 1997. № January—February. С. 44.
  9. _ DiaMaTTo (24 квітня 2014). 24.04.14 Новошахтинск. Военная техника. Процитовано 4 липня 2016.
  10. Військове телебачення України (23 січня 2016). Техніка війни №18. Броня. 9 арсенал. 2С23. 2С7. Т-34. Процитовано 4 липня 2016.
  11. nesvetaytv (24 квітня 2014). Проезд военной техники через Новошахтинск 24 04 2014. Процитовано 4 липня 2016.
  12. Анастасия Сивко (24 квітня 2014). Новошахтинск (Военная техника). Процитовано 4 липня 2016.
  13. Hirosima Nagasakieva (24 квітня 2014). Россия ответила на штурм блок-постов в Славянске 24.04.2014. Процитовано 4 липня 2016.
  14. Askai. Две арт.установки "Нона-СВК" 61-й ОБрМП ВС РФ на территории бывшей в/ч 3035 в Луганске. Процитовано 4 липня 2016.
  15. Askai. Российские морпех и арт.установка "Нона-СВК" из 61-й ОБрМП на территории бывшей в/ч 3035 в Луганске. Процитовано 4 липня 2016.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.